8 клас
ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

Вивчення географії у 8-му класі (Україна у світі: при­рода, населення) спрямоване на формування науково-географічної картини своєї держави як складника світової спільноти держав на основі комплексного її вивчення. Цей курс допомагає учневі усвідомити себе громадянином України, сформувати знання про природу та населення країни, свого регіону, виховати повагу до українського народу, його культури, відчути себе справжнім патріотом своєї держави. Програма курсу розрахована на 70 годин (2 години на тиждень), з яких 6 годин становлять резерв.

Важливим принципом побудови змісту курсу є інтеграція, що реалізується у поєднанні фізико- та суспільно- географічних складників під час вивчення природних комплексів і населення України, свого регіону в цілому з урахуванням знань про природу материків і океанів, населення країн світу з курсу географії 7 класу. У курсі передбачено розгляд населення України з урахуванням змісту попередніх тем про населення  світу з курсів 6-7 класів та поглиблення їх змісту,  що розглядався раніше у курсі соціально-економічної географії світу.  Особлива роль географії у 8-му класі визначається значним світоглядним потенціалом й тісними взаємозв'язками змісту із сучасністю та особистим досвідом учнів.

Для досягнення окресленої мети вивчення географії у 8-му класі спрямоване на розв'язання таких завдань:

·       сформувати в учнів знання та уявлення про Україну як цілісну країну, в якій відбуваються різноманітні глобальні та регіональ­ні природні, суспільно-географічні  та екологічні процеси;

·       розкрити нові поняття і закономірності та поглибити й узагаль­нити вже сформовані теоретичні знання з фізичної та суспільної географії;

·       сформувати уявлення про окремі поняття суспільно-географічно­го змісту;

·       продовжити розвиток практичних умінь та навичок самостійної роботи, що сприятимуть активній соціально-відповідальній пове­дінці учнів у географічному просторі країни.

Програма передбачає виконання 12 практичних робіт, з яких 4 оцінюються обов'язково. Вони спрямовані на розвиток умінь та навичок роботи з картами та іншими джерелами географічної інформації; виявлення зв'язків природи і суспільства в межах України, їх взаємного впливу, що сприятиме подальшому розвитку в учнів навчально-пізнавальної компетенції й формуванню ціннісно-смислової і соціально-професійної компетенцій. Пропонується також завдання творчого характеру (дослідження), які, як і в попередніх курсах, оцінюються вибірково.

Рівні навчальних досягнень	Бали	Характеристика навчальних досягнень учня (учениці)
Початковий	1	Учень (учениця) називає окремі географічні явища та об’єкти й за допомогою вчителя знаходить відмінності між ними
	2	Учень (учениця) відтворює незначну частину навчального матеріалу, має нечіткі уявлення про географічні об’єкти та явища; з допомогою вчителя знаходить їх на карті.
	3	Учень (учениця) відтворює частину навчального матеріалу, з допомогою вчителя виконує елементарні географічні завдання використовуючи карту, самостійно називає окремі географічні поняття
Середній	4	Учень (учениця) за допомогою вчителя відтворює основний навчальний матеріал. Називає, відповідно до теми конкретного уроку, компоненти географічної оболонки та складові господарської діяльності; виконує за зразком практичну роботу; під час відповіді користується картографічним матеріалом
	5	Учень (учениця) відтворює основний навчальний матеріал, здатний описувати географічні об’єкти чи явища за типовим планом допускаючи помилки; знаходить на карті окремі географічні об’єкти та явища, що передбачені навчальною програмою
	6	Учень (учениця) виявляє знання і розуміння основних географічних положень, відтворює навчальний матеріал з незначними порушенням послідовності характеристик географічних об’єктів та явищ. На середньому рівні володіє географічною номенклатурою
Достатній	7	Учень (учениця) в цілому правильно відтворює навчальний матеріал і має достатні географічні знання для вирішення нескладних завдань. Має чіткі уявлення про природні та суспільні явища; вміє спостерігати за навколишнім середовищем; достатньо володіє картографічним матеріалом
	8	Учень (учениця) відтворює основні географічні поняття, встановлює найсуттєвіші географічні зв’язки і залежності  між природними та суспільними процесами і явищами. Логічно відтворює засвоєний матеріал, допускаючи певні неточності. Робить прості висновки. Застосовує здобуті знання на практиці. Володіє обов’язковою географічною номенклатурою.
	9	Учень (учениця) добре володіє  навчальним географічним матеріалом, вміє його аналізувати, може застосовувати його для виконання практичних робіт; має чіткі уявлення про компоненти природи і просторову організацію господарства; пояснює причинно­наслідкові зв’язки в природі і господарській діяльності; вміло використовує картографічний матеріал в ході роботи.
Високий	10	Учень (учениця) усвідомлює сучасну географічну картину світу, здійснює оцінку природних і суспільних процесів та явищ, передбачених навчальною програмою; розуміє прикладний характер географічних знань, дає розгорнуту відповідь та робить узагальнені висновки; вільно відбирає і узагальнює необхідну географічну інформацію, оперує більшістю географічних понять; використовує різні картографічні джерела.
	11	Учень (учениця) має глибокі знання про об’єкт вивчення, застосовує наукову термінологію, аргументує свої твердження і висновки, вміє працювати з різними додатковими джерелами географічної інформації; на високому рівні аналізує та використовує картографічний матеріал.
	12	Учень (учениця) володіє ґрунтовними географічними знаннями, використовує міжпредметні зв’язки, висловлює та аргументує власне ставлення до різних поглядів на об’єкт вивчення; самостійно аналізує природні та суспільні явища, робить відповідні висновки і узагальнення; здатний розв’язувати проблемні завдання; вільно володіє картографічною інформацією та творчо її використовує.

Урок 1

Тема  уроку: Об’єкти вивчення і методи досліджень фізичної та суспільної географії України.  Джерела географічної інформації.

Мета уроку: сформувати в учнів загальні уявлення про зміст та структуру курсу; поглибити систему знань учнів про джерела географічних знань та методи роботи з ними; прагнення до самоосвіти; виховувати мовну, екологічну культуру, культуру праці, національну гордість за державу, в якій ми живемо.

Операційні цілі:

називає об’єкти вивчення курсу;

характеризує методи досліджень фізичної та суспільної географії;

розрізняє істотні ознаки понять «фізична географія» та «суспільна географія»;

вміє користуватися джерелами географічної інформації;

пояснює особливості сучасних географічних досліджень;

оцінює значення знань з фізичної та суспільної географії для себе і суспільства

Тип уроку: вивичення нового матеріалу

Обладнання та матеріали: підручники та посібники, географічні карти та атласи, географічні енциклопедії, словники, довідники, газети та журнали

ЕТАПИ УРОКУ

I.   ПРИВІТАННЯ

ІІ.  ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ

Вступне слово вчителя

Ми з вами продовжуємо вивчати одну з найдавніших наук про Землю — географію. У курсі «Україна у світі: при­рода, населення» ідеться про  територію України, розмаїття її природних комплексів і природних багатств, про народи, які населяють територію нашої держави, та їх господарську діяльність. Для вивчення курсу у 8-му класі вам потрібні будуть такі речі:

1. Підручник. 2. Робочий зошит, зошит для контрольних робіт. 3. Атлас, контурні карти. 4. Ручка, олівець, лінійка, гумка

Протягом року власноруч виконуватимете багато завдань, проводитиме дослідження.

Учитель оголошує тему уроку, записану на дошці.

 ІІІ.  ОЧІКУВАННЯ

Учитель запитує учнів, чого вони очікують від уроку, зіставляються варіанти очікувань учнів та вчителя.

 IV. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

Прийом «Інтелектуальна розминка»

1.  Що вивчає наука географія?

2.  Які джерела географічних знань вам відомі?

3.  Чому в наш час знання географії є важливим?

V. ІНФОРМАЦІЙНЕ ПОВІДОМЛЕННЯ

Розповідь учителя

Предметом її дослідження є з'ясування особливостей та закономірностей поширення природних явищ та об'єктів, характеру існуючих взаємозв'язків між окремими земними сферами, процесів формування природних територіальних комплексів на земній кулі. Об'єктом вивчення фізичної географії України є природа нашої Батьківщини, тобто географічна оболонка у межах території України.

Учитель привертає увагу класу до назви параграфа підручника.

VІ. ПРАКТИЧНЕ ЗАСТОСУВАННЯ НАБУТИХ ЗНАНЬ

Прийом «Творча лабораторія» 

 Учитель пропонує учням назвати джерела географічних знань, потім роздає кожній групі по одному із джерел (підручник, енциклопедію, атлас тощо) і пропонує обговорити та пояснити, яка саме географічна інформація в ньому міститься.

Робота учнів з схемою

Прийом «Мозковий штурм»

Учитель пропонує учням пригадати та  розглянути схему структури методів (способів) географічних досліджень та пропонує дати характеристику одного з них, навести конкретні приклади (роботу можна організувати в групах парами з використанням тексту підручника).

  Взагалі, географія використовує як загальнонаукові так і географічні методи дослідження

Основні методи географічних досліджень – це описовий, порівняльний, експедиційний, літературний, палеогеографічний, картографічний, аерокосмічний, математичний, моделювання.

Суто географічний метод – картографічний. З його допомогою можна вивчити та зобразити безліч природних і суспільних об'єктів і явищ.

VІІ. ХВИЛИНКА РОЗВАНТАЖЕННЯ

Вправа-хвилинка емоційного розвантаження

1.  Послідкуй за собою, зверни увагу, як ти вдихаєш і ви­дихаєш повітря.

2.  Зроби глибокий вдих.

3.  Затримай дихання.

4.  Видихай, уявляючи себе сильним і могутнім ... (левом, зимовим вітром, казковим героєм).

VІІІ. КОРЕКЦІЙНО-ОЦІНЮЮЧИЙ ЕТАП

 Назвіть джерела географічних знань. Якими з них вам доводилося користуватися? Що корисного можна взяти з них? Пригадайте назви методів збору первинної географічної інформації. Назвіть методи обробки первинної географічної інформації для отримання нових знань.
     ІХ. ПІДВЕДЕННЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ

Здійснюється шляхом виконання вправи «Коло ідей». Оскільки всі учні працювали над однією проблемою, кожен з них послідовно озвучує лише один аспект цієї проблеми.

Співпраця  вчителя та учнів щодо виконання очікуваних цілей. Характеристика вчителем та учнями чи виконані очікувані цілі?

Х. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Опрацювати відповідний параграф підручника.

Окремим учням (за бажанням) підготувати повідомлення про дослідження території України В. Вернадським, С. Рудницьким,    Г. Висоцьким, П. Погребняком, Б. Срезнєвським, В. Бондарчуком, В. Кубійовичем.

Урок 2

Тема  уроку: Географічні відомості про територію України в минулому.  Дослідження  Геродота, Г. Боплана, С. Рудницького. Сучасні географічні дослідження

Мета уроку:  ознайомити учнів з історією географічних досліджень території України;  поглибити і систематизувати знання учнів про дослідження античних учених, розвиток географічної науки на території нашої держави;  удосконалити вміння та навички роботи з підручниками, картами, іншими джерелами географічної інформації.

Операційні цілі:

 наводить приклади географічних досліджень території України у минулому і тепер;

вміє користуватися джерелами географічної інформації;

пояснює особливості сучасних географічних досліджень;

оцінює значення знань з фізичної та суспільної географії для себе і суспільства

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу

Обладнання та матеріали: підручники та посібники, географічні карти та атласи

Терміни та поняття:  дослід, відомості

ЕТАПИ УРОКУ

І.  ПРИВІТАННЯ

ІІ. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ

Учитель оголошує тему уроку, записану на дошці.

ІІІ. ОЧІКУВАННЯ

Учитель запитує учнів, чого вони очікують від уроку, зіставляються варіанти очікувань учнів та вчителя.

ІV.  АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ
Прийом «Бліцопитування»

1.  В якій частині Євразії розташована Україна?

2.  Від чого походить назва нашої держави?

3.  Яке місце за площею посідає Україна серед країн Європи?

4.  Коли остаточно сформувалися межі сучасної України?

5.  Яка подія відбулася 24 серпня 1991 р.?

6.  Назвіть основні джерела географічної інформації.

7.   З якою метою проводяться експедиційні дослідження?

8.   Яку назву має Гімн України  і хто є автором?

V.  ІНФОРМАЦІЙНЕ ПОВІДОМЛЕННЯ

Розповідь учителя

Ми часто говоримо, що наша країна багата своїми природними ресурсами, має сприятливі для життя людини природні умови. Сьогодні ми починаємо згадувати тих, хто залишив для нас важливі відомості у цій галузі . Головним завданням нашого уроку - ознайомлення з давніми джерелами, в яких збереглися цінні відомості про природу, населення, господарство території, на якій розташована сучасна Україна . 

Учитель привертає увагу класу до назви параграфа підручника.

 VІ. ПРАКТИЧНЕ ЗАСТОСУВАННЯ НАБУТИХ ЗНАНЬ

(можна провести бесіду з послідовним заповненням хронологічної таблиці)

Пригадайте. Кого вважають «батьком історії»? (Геродот 484 р. до н.е).

Ø Античні відомості про українські землі

1.   Геродот (484—425 рр. до н.е.) описував землі Скіфії (північне Причорномор’я і Придніпров’я) в однойменній праці.

2. Страбон (64 р. до н.е. — 23 р. н.е.) висвітлював у своїй праці «Географія» відомості про природу і господарство Північного і Східного Причорномор’я.

3. Описи Південної України залишили Гіппократ, Птолемей, Пліній Старший та інші.

Ø Географічні описи у творах Середньовіччя

Цікаві дані містяться в літописах, літописних кодексах, княжих грамотах, хроніках, гетьманських універсалах, листах, реєстрах, актах, ревізіях, літературних творах, казках, піснях.

Найціннішим твором того часу є Літопис Руський («Повість минулих літ», Київський і Галицько-Волинський літописи), саме тут міститься перша відома нам згадка назви «Україна».

Збереглися описи наших земель у працях арабських і західноєвропейських авторів (Іон-Якуб, Аль-Массуді, Тітиар Мерзебурзький, Зігмунд Герберштейн, Йоган Антон Гюльденштедт).

  Ґійом Левассер де Боплан (1600—1673 рр.) дав ґрунтовний опис багатьох українських земель, склав їх перші детальні карти.

Ø Географічні дослідження XVІІІ ст.

• 1721 р. — відкриття родовищ кам’яного вугілля в Донбасі.

• «Вчені подорожі» В. Ф. Зуєва (дослідження Подніпров’я, відкриття тут залізорудних відкладів, експедиція до Криму), П. С. Палласа (перше детальне вивчення Криму).

VІІ. ХВИЛИНКА РОЗВАНТАЖЕННЯ

Прийом «Домашня заготовка»

Учні розповідають матеріал, що стосується випереджальних зав­дань.

Наукові дослідження території України почалися з XVIII ст. Було проведено інструментальні зйомки для складання карт, організовано академічні експедиції, що вивчали природні умови та ресурси України.

Ø Географічні дослідження ХІХ ст.

1. П. П. Чубинський (1839—1884 рр.) — дослідник-народознавець, один з організаторів Українського географічного товариства.

2. В. В. Докучаєв (1846—1903 рр.) — комплексно досліджував природу Полтавщини, причорноморських степів; засновник ґрунтознавства.

3. П. А. Тутковський (1858—1930 рр.) — проводив ґрунтовні геологічні й гідрогеологічні дослідження, висунув гіпотезу походження лесів, один з ініціаторів створення Української Академії наук.

4. А. Реман (1840—1917 рр.) — проводив геоботанічні дослідження Карпат, Поділля, заснував першу в Україні (Львівський університет) географічну кафедру.

У 1918 р. в Києві було засновано Академію наук України. Засновником і першим президентом Академії став академік Володимир Вернадський.

Одним із фундаторів фізичної географії був Степан Рудницький.

Робота за підручником

Використовуючи матеріал підручника учні закінчують складан­ня таблиці «Періоди географічного вивчення території України»

 VІІІ. КОРЕКЦІЙНО-ОЦІНЮЮЧИЙ ЕТАП

Експрес - тести

1. Хто з учених стародавнього світу зробив перші описи земель, що нині входять до складу України: 
а) К. Птоломей; б) Ібн Батутта; в) Геродот; г) Марко Поло.
2. Як стародавні греки називали Дніпро:
а) Пантікап; б) Данапріс; в) Ра;  г) Борисфен; 
3. В якому творі вперше у письмових джерелах згадується географічна назва «Україна»: 
а) «Повість минулих літ»; б) «Опис України»;                                   в) Іпатіївський літопис; г) Київський літопис.
4. Хто з учених, що народився в межах сучасної України, був одним із засновників Російського імператорського географічного товариства: 
а) Павло Чубинський; б) Ератосфен.;                                                  в) Володимир Даль; г) Микола Міклухо-Маклай
5.  Хто з учених є фундатором української національної школи географії, засновником першого науково-дослідницького інституту географії та картографії:
а) С.Л.Рудницький; б) В.В.Докучаєв;                                                    в) П.П.Чубинський; г) Г.Л. де Боплан;

6. Хто із засновників однієї з географічних шкіл Російської імперії висновки своїх праць ґрунтував на основі досліджень території Полтавщини: 
а) П.Семенов-Тян-Шаньський; б) Ф. Белінсгаузен;                             в) В. Докучаєв; г) Д. Анучин.

 ІХ. ПІДВЕДЕННЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ

Прийом «Мікрофон»

Обговорення результатів роботи

Учні висловлюють свої думки щодо результатів проведеної роботи

Вчитель записує на дошці відповіді, пропонує учням оцінити результати уроку.

 Х. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

 Опрацювати відповідний  параграф

Урок 3

Тема  уроку: Зображення України в  картографічних творах. Елементи карти, картографічні проекції та види спотворень на географічних картах.

Мета уроку: ознайомити учнів з картографічними джерелами географіч­ної інформації, методами її отримання; дати уявлення про картографічні проекції, познайомити з класифікацією карт; з’ясувати причини виникнення спотворень на географічних картах; розвивати практичні уміння користуватися умовними знаками, «читати» карти; виховувати пізнавальний інтерес до картографічних знань.

Операційні цілі:

називає джерела географічної інформації, елементи карти;

пояснює відмінності між різними видами карт, картографічними проекціями;

 вміє користуватися навчальними картами й атласами, картографічними інтернет-джерелами;

оцінює значення джерел географічної інформації для життєдіяльності людини

Тип уроку: вивичення нового матеріалу

Обладнання та матеріали: підручники та посібники, географічні карти та атласи, географічні енциклопедії, словники, довідники, газети та журнали

Поняття та терміни:  картографічна проекція 

ЕТАПИ УРОКУ

І. ПРИВІТАННЯ

ІІ. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ

Учитель оголошує тему уроку, записану на дошці.

ІІІ. ОЧІКУВАННЯ

Після цього уроку учні зможуть називати джерела географічної інформації, навчаться користуватися навчальними картами, атласами  їх «читати» та отримувати  з них інформацію.

ІV. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

Прийом «Бліцопитування»

• Що таке карта? Навіщо класифікують карти?

• Яку роль відіграють карти в нашому житті?

• Фахівці яких професій використовують у своїй професійній ді­яльності карти?

V. ІНФОРМАЦІЙНЕ ПОВІДОМЛЕННЯ

Розповідь учителя

Найдавніші відомості про українські землі містяться у працях давньогрецьких (9-томна "Історія" Геродота (484 - 425 до н. є.), 17-томна "Географія" Страбона (64 до н. є. - 23 н. є.)) і давньоримських (Пліній Старший (23-79), Тацит (І ст.)) вчених. У географічних опи­сах подавалась інформація про історію та етнографію Скіфії, місти­лись відомості про природу (рельєф, ріки, рослинність тощо), госпо­дарство та населення краю.

Учитель привертає увагу класу до назви параграфа підручника.

Цікавою пам'яткою картографії є зображення частини території України на щиті римського воїна, знайденому у місцевості Дура Европос над р. Євфрат.

Одним із найдавніших картографічних зображень території України є так звана Таблиця Певтінґера (Tabula Peutingeriana) -пізніша копія римської дорожньої карти, що була укладена космо-графом Касторієм приблизно у другій половині IV ст.

 Усі географічні карти складають у певних картографічних проекціях.

VІ. ПРАКТИЧНЕ ЗАСТОСУВАННЯ НАБУТИХ ЗНАНЬ

Картографічна проекція – це математично визначений спосіб зображення земної поверхні на площині (карті). Реальна земна поверхня дуже складна і не відповідає жодному геометричному тілу. Щоб відтворити цю поверхню на карті, спочатку її відображають на математично правильній фігурі (кулі), а потім переносять це зображення на площину, ніби проектуючи його.

Картографічні  проекції за допоміжними геометричними поверхнями поділяються на  циліндричні, конічні, азимутальні (див. рисунок)

Прийом «Хвилинка підручника»

За матеріалами підручника та атласу складіть схему «Види картографічних проекцій».

Для географічних карт території України здебільшого застосовують конічну довільну проекцію. На картах з такою проекцією порівняно мало спотворюються кути і площі, масштаб можна вважати постійним на невеликих відстанях навколо будь-якої точки. Тому на цих картах можна приблизно вимірювати кути, невеликі відстані і площі.

Картографічні  проекції за характером спотворень бувають рівнокутні, рівновеликі (рівноплощинні), рівнопроміжні, довільні

Розрізняють  такі види спотворень: довжини ліній, форм, кутів і площ.

 VІІ. ХВИЛИНКА РОЗВАНТАЖЕННЯ

VІІІ. КОРЕКЦІЙНО-ОЦІНЮЮЧИЙ ЕТАП

Експрес-тести

1.Циліндричними називаються картографічні сітки, які отримують проектуванням градусної сітки на:	а) бічну поверхню циліндра; в) поверхню нормального конуса; г) дотичну площину;   д) вісь симетрії циліндра.
2.Назвіть пропущену групу картографічних проекцій за характером спотворень:	а) рівновеликі; б) рівнокутні; в) _____________.
3.Конічними називаються картографічні сітки, які отримують проектуванням градусної сітки на:	а) бічну поверхню циліндра; б) поверхню нормального конуса; в) дотичну площину; г) вісь симетрії конуса.
4.Азимутальними називаються картографічні сітки, які отримують проектуванням градусної сітки на:	а) бічну поверхню циліндра; б) поверхню нормального конуса; в) дотичну площину; г) січну площину.
5.До елементів еліпсу спотворень не відносяться:	а) меридіан; б мала вісь; в) паралель; г) ) велика вісь.
6.Вкажіть пропущений вид картографічних спотворень:	а) довжин ліній; б) кутів; в) площ. г) _____________

Прийом «Бумеранг»

Взаємоопитування учнів один одного. Учні посилають один одному бумеранги у вигляді запитань.

ІХ. ПІДВЕДЕННЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ

Обговорення результатів робіт, з’ясування утруднень. Оцінювання, самооцінювання, рефлексія.

Х. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

 Опрацювати відповідний параграф підручника

Тема  уроку: Способи зображення географічних об`єктів та явищ на картах.

Мета уроку: ознайомити учнів зі способами зображення географічних об’єктів на географічних картах та різними картографічними проекціями, розвивати вміння логічно мислити, виховувати бережне відношення до предмета вивчення.

Операційні цілі:

розпізнає види карт за просторовим охопленням, масштабом, змістом і призначення;

пояснює  відмінності  між  різними  видами  карт,  картографічними  проекціями;

визначає  об’єкти за навчальними картами;

вміє  користуватися навчальними картами й атласами, картографічними інтернет-джерелами;

оцінює  значення  джерел  географічної  інформації  для  життєдіяльності людини.

Тип уроку: вивичення нового матеріалу

Обладнання та матеріали: підручники та посібники, географічні карти та атласи.

 Терміни та поняття:  карта, об`єкт, спосіб

ЕТАПИ УРОКУ

І. ПРИВІТАННЯ

ІІ. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ

Учитель оголошує тему уроку, записану на дошці.

ІІІ. ОЧІКУВАННЯ

Учитель запитує учнів, чого вони очікують від уроку, зіставляються варіанти очікувань учнів та вчителя.

IV. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

Бесіда за запитаннями

1.           Чим географічна карта відрізняється від глобуса?

2.           Чому на карті неминучими є спотворення зображуваних об’єктів?

3.           Які вам відомі способи зображення об’єктів на картах?

V. ІНФОРМАЦІЙНЕ ПОВІДОМЛЕННЯ

Прийом «Приваблива мета»

На сьогодні не має жодної науки про Землю, яка змогла би обійтися без карт. Видатний географ, океанограф, картограф Ю. Шокальський сказав, що «карта є тим дивним знаряддям вивчення земної кулі, яке тільки одне може надати людині дар передбачування». Перші карти з’явилися ще в давні часи. Вони мали вигляд картографічних малюнків на стінках печер, кам’яних плитах, єгипетському папірусі, китайських шовкових тканинах, бересті, мідних скіфських вазах. Сучасні методи географічних досліджень теж пов’язані з картами: за їх допомогою будуються математичні й комп’ютерні моделі. Звичайні карти й атласи – це не просто яскраві ілюстрації, а джерело точної інформації, вікно в навколишній світ. Той скарб доступний не всім, а лише тим, хто знайомий з основами дивовижної науки картографії. Вивчаючи географічні курси в попередніх роках, ви робили перші кроки у світ картографії. Продовжимо навчатися бачити в картах навколишній світ та його зміни з часом і в просторі.

Учитель привертає увагу класу до назви параграфа підручника.

На картах об'єкти, явища і процеси передають різними способами.

VІ. ПРАКТИЧНЕ ЗАСТОСУВАННЯ НАБУТИХ ЗНАНЬ

Робота з підручником

 Спосіб значків застосовують для зображення об'єктів, що не виражаються в масштабі карти. Значки можуть бути  геометричними (наприклад, промислові центри), буквеними (місця видобутку корисних копалин) або мати вигляд наочних малюнків (якір як символ морського порту).

Способом лінійних знаків передають на картах лінійні об'єкти: берегову лінію, річки, кордони, дороги, трубопроводи. Вони масштабні за своєю довжиною та конфігурацією, але переважно позамасштабні за шириною.

Способом якісного фону показують поділ території на однакові в якісному відношенні частини. Усі частини зафарбовують різними кольорами. Цей спосіб передає явища, які мають на земній поверхні суцільне поширення, тобто між зображуваними територіальними частинами на карті не може бути «білих плям». Цим способом зображують, наприклад, геологічну будову території, ґрунти, природні зони, держави, одиниці адміністративно-територіального устрою тощо.

Спосіб ареалів використовується для виділення на карті областей поширення якихось однорідних явищ. Ареали можна відобразити суцільною чи пунктирною межею, зафарбуванням, штриховкою, надписом чи малюнком. Явища, зображувані цим способом, на відміну від тих, які передаються способом якісного фону, не мають повсюдного територіального поширення: на карті вони виступають як окремі «плями» (льодовики, багаторічна мерзлота, болота, заповідники та ін.).

Спосіб ізоліній застосовують для відображення явищ, які мають суцільний, безперервний і при цьому більш-менш плавний розподіл на земній поверхні. Ізолінії, як вам відомо, це лінії, що сполучають на картах точки, які на місцевості мають однакові кількісні показники якогось явища. Ізолінії, наприклад, показують висоту суходолу (горизонталі), глибини морів (ізобати), температуру повітря (ізотерми), кількість опадів, солоність води. Для кращого сприйняття явища ділянки між сусідніми ізолініями часто зафарбовують у різні кольори (як, наприклад, показуючи рельєф на фізичних картах).

Способом знаків руху передають явища, що переміщуються у просторі (наприклад, напрямки вітрів і течій). Кольором і шириною знаків руху можна відобразити характеристики явища – холодні або теплі течії, вітри влітку і взимку.

Спосіб картодіаграми застосовують для відображення абсолютних значень кількісних показників на окремих територіях. Наприклад, цим способом показують кількість загальноосвітніх шкіл чи посівні площі зернових культур в областях України. Діаграми можуть мати вигляд стовпчиків, стрічок, квадратів, кругів або інших геометричних фігур. Часто їх ділять на частини відповідно до структури зображуваного об'єкта. Кожна з частин зафарбовується в інший колір і відповідає якійсь частці, що виражається у відсотках. Наприклад, діаграмою можна передати структуру шкіл за місцем їх розміщення (міські й сільські), структуру посівних площ за видом зернових культур (пшениця, жито, ячмінь і т. д.).

Способом картограми  відображають відносні значення кількісних показників на окремих територіях (наприклад, кількість учнів загальноосвітніх шкіл на 1 000 мешканців області, середню врожайність зернових культур (центнерів з 1 га) в областях). Для картограми обов'язковим є наявність шкали, що показує, в яких межах змінюється показник.

Географічний практикум. Робота з атласом. Знайдіть на фізичній, кліматичній, тектонічній карті України приклади різних умовних позначень.

VІІ. ХВИЛИНКА РОЗВАНТАЖЕННЯ

VIII.  КОРЕКЦІЙНО-ОЦІНЮЮЧИЙ ЕТАП

Прийом «Снігова куля»

 По черзі один учень називає об’єкт чи явище інший спосіб його зображення на карті.

ІХ. ПІДВЕДЕННЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ

Учитель підбиває ПІДВЕДЕННЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ, виставляє оцінки за роботу учнів.

Х. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

 Опрацювати відповідний параграф підручника

Урок 5

Тема  уроку: Класифікація карт. Навчальні карти й атласи. Національний атлас України, електронні карти. Картографічні  інтернет-джерела. Геоінформаційні та  сучасні навігаційні системи

Мета уроку:  ознайомити учнів з різними  картами та основними видами роботи з ними, виховувати повагу до праці географів, науковців-дослідників, розвивати в учнів потяг до самостійного здобуття географічних знань, умінь та навичок

Операційні цілі: 

називає джерела географічної  інформації,  елементи карти; 

розпізнає види карт за просторовим охопленням, масштабом, змістом і призначення;

характеризує  методи  і  засоби  отримання  географічної  інформації  з  загальногеографічних і тематичних карт; 

пояснює  відмінності  між  різними  видами  карт;

визначає  об’єкти,  напрямки,  відстані,  географічні  координати  за навчальними картами;

вміє  користуватися навчальними картами й атласами, картографічними інтернет-джерелами;

оцінює  значення  джерел  географічної  інформації  для  життєдіяльності  людини 

Тип уроку: урок вивичення нового матеріалу

Обладнання та матеріали: підручник, атлас, фізичні й тематичні карти України

Терміни та поняття:  карта, легенда карти, атлас

ЕТАПИ УРОКУ

 І. ПРИВІТАННЯ

ІІ. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ

Епіграф на дошці:

Кажуть, що є люди, які байдужі до

карти, але мені важко в це повірити.

                                                   Р. Л. Стівенсон

Учитель оголошує тему уроку, записану на дошці

ІІІ. ОЧІКУВАННЯ

Учитель запитує учнів, чого вони очікують від уроку, зіставляються варіанти очікувань учнів та вчителя.

 ІV.  АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

Прийом «Інтелектуальна розминка»

Яке джерело знань та чому називають «другою мовою географії»?Що таке географічна карта? Що таке масштаб? Які знаєте види масштабів? Яку інформацію можна отримати за допомогою географічної карти?

V. ІНФОРМАЦІЙНЕ ПОВІДОМЛЕННЯ

Розповідь учителя

Вам відомо, що слово «географія» перекладається як «опис Землі», бо давньогрецькою «гео» — це земля, а «графос» — пишу.

Учитель привертає увагу класу до назви параграфа підручника.

У географії наочністю й інформаційним джерелом «номер один» є карта. Карта доповнить будь-яку розповідь, поширить будь-який текст, без неї взагалі складно уявити собі географію.  . Нині неможливо уявити вивчення географії без географічних карт.

VІ. ПРАКТИЧНЕ ЗАСТОСУВАННЯ НАБУТИХ ЗНАНЬ

Географічні карти — це зменшені узагальнені зображення земної поверхні на площині, на яких відбито розміщення природних і суспільних явищ та процесів: материків, океанів, країн, областей, міст, районів, каналів, гідротехнічних споруд тощо.

Специфіка карт визначається трьома їхніми особливостями

По-перше, це закон побудови: він дозволяє одержати з карти правильні дані щодо положення, планових розмірів і форм зображуваних географічних об'єктів.

По-друге, це використання умовних позначень, тобто схематичних зображень певних об'єктів та явищ.

По-третє, це відбір та узагальнення зображених об'єктів та явищ, які дозволяють за допомогою умовних позначень підкреслити на карті загальні та істотні ознаки цих явищ та об'єктів.

Робота з підручником

Слово вчителя. Усі карти, якими ми користуватимемося, будуть розрізнятися за цими  ознаками — охоплення території, масштаб та зміст.

Головною властивістю будь-якої карти є наочне й точне відображення просторового положення об'єктів, їхньої форми й розмірів. Географічні карти містять у десятки тисяч разів більше інформації, ніж аналогічний за форматом аркуш тексту. Цю властивість карт називають інформативністю.

Щоб одержати цю інформацію, необхідно навчитися читати карту, тобто зрозуміти зміст умовних позначень, що в ній використовуються. У цьому допоможе легенда карти, що зазвичай міститься на полях карти або на вільних місцях усередині її рамки й містить переліки умовних знаків зі стислим поясненнями. Легенда — ключ до розуміння і читання карти, тому вивчення карти необхідно починати саме з неї.

Атлас України є найважливішим джерелом інформації про країну в просторовому відображенні.

Якими же способами передають на картах їх основний зміст? Деякі з них ви знаєте: це спосіб якісних фонів, ареалів тощо.

     

Карти є втіленням картографічного методу дослідження.

Завдання. Ознайомтеся з легендами карт, що вміщені в атласі , наведіть приклади умовних знаків, що в них використовуються?
      Як вам уже відомо, на картах ураховується кулястість (кривизна) земної поверхні, тому повністю передати форму нашої планети вони не можуть.

VІІ. ХВИЛИНКА РОЗВАНТАЖЕННЯ

Учитель розповідає (за наявності в класі мультимедійного об­ладнання — демонструє) про електронні карти та атласи

Електронні карти — комп’ютерні версії паперових карт.

Створення геоінформаційних систем (ГІС) — особливих джерел інформації, утворених як комплекс електронних географічних карт (у тому числі й тривимірних моделей місцевості), текстової інформації, діаграм, графіків тощо, для найповнішого відображення кількісних і якісних показників певної території.

GPS та ГЛОНАСС - це системи другого покоління. Визначення положення приймача в них можна розглядати як вирішення просторової лінійної засічки: визначення відстаней від пункту (приймача) з невідомими координатами до кількох об'єктів (супутників) з відомими координатами. Поточні коорднати супутників розраховуються по відомим параметрам руху. Визначення відстаней від приймача до супутників виконується шляхом спостереження кодових сигналів, а у спеціальних високоточних приймачах також і за рахунок спостереження фази несучої сигналу. Висока швидкість руху супутників дозволяє за короткий інтервал спостережень отримати великий обсяг вимірювань відстаней для різних положень кожного супутника і застосувати методи статистичної обробки для отримання максимально точного результату.

VІІІ. КОРЕКЦІЙНО-ОЦІНЮЮЧИЙ ЕТАП

Географічний практикум

Розгляньте карти атласу України та наявні стінні карти. Визначте їхні види за охопленням території, змістом, масштабом.

Сьогодні з’явилася унікальна можливість у реальному часу на безкоштовній основі за допомогою супутників NASA (режим доступу http://iss.stormway.ru/),

    ІХ. ПІДВЕДЕННЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ

Учні разом з учителем роблять висновки відповідно до теми та мети уроку. Чи здійснились ОЧІКУВАННЯ від даного уроку. Учитель виставляє оцінки за роботу на уроці.

Х. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Опрацювати відповідний параграф підручника

Урок 6

Тема уроку: Читання та практичне використання топографічних карт.

Мета уроку:  сформувати уявлення про топографічні карти та їхні особливості; систематизувати знання учнів про практичне використання топографічних карт; продовжити формування навичок роботи з топографічними картами, вміння визначати за картами відстані, висоти та напрямки на місцевості; виховувати самостійність, працьовитість, спостережливість, уважність, прищеплювати інтерес до знань про Землю

Операційні цілі: 

називає елементи топографічної карти;

читає топографічні карти;

характеризує методи і засоби отримання інформації з топографічних карт;

пояснює особливості читання топографічної карти;

визначає об’єкти, напрямки, відстані, географічні, прямокутні координати, висоту точок за топографічною картою;

вміє орієнтуватися на місцевості за допомогою топографічної карти;

оцінює значення топографічних карт для життєдіяльності людини

Тип уроку: урок вивичення нового матеріалу

Обладнання та матеріали: підручники та посібники, географічні карти та атласи, топографічні карти, контурні карти, таблиці, роздатковий матеріал, лінійки, циркулі

Терміни та поняття:  топографічна карта, кілометрова сітка. висота перерізу

ЕТАПИ УРОКУ

І. ПРИВІТАННЯ

ІІ. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ

Учитель оголошує тему уроку, записану на дошці

ІІІ. ОЧІКУВАННЯ

Вчитель запитує учнів, чого вони очікують від уроку, зіставляються варіанти очікувань учнів та вчителя.

ІV. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

Фронтальне  опитування за наступними запитаннями:
• Які карти називають загальногеографічними?

• Як визначити основні сторони горизонту на місцевості, на плані, на географічній карті?

Проблемне питання. Для чого необхідно вивчати топографічну карту місцевості?

V. ІНФОРМАЦІЙНЕ         ПОВІДОМЛЕННЯ

Розповідь учителя

На попередньому уроці  ми з вами познайомились із географічними картами, які є джерелом географічних знань. Топографічні карти відносять до загальногеографічних, використовують їх для вивчення певної території, яку вони характеризують з великою точністю.  Для цього створена ціла наука — топографія, результатом якої є топографічні карти.

VІ. ПРАКТИЧНЕ ЗАСТОСУВАННЯ НАБУТИХ ЗНАНЬ

Визначення місця розташування об'єкту  на  топографічній карті.                                                                                                         Щоб вказати приблизно місцерозташування будь-якого географічного об'єкту  на карті,   досить   назвати квадрат, утворений кілометровою сіткою, в якому об'єкт розташований. Для цього   за рамкою   треба   прочитати   двозначні числа, позначені великими цифрами біля горизонтальної і вертикальної кілометрових ліній, що утворюють нижній лівий (південно-західний) кут потрібного квадрату. Першими пишуться цифри, що позначають горизонтальні лінії (мал.1).

Нанесення на карту точок за прямокутними координатами

При позначенні точок на карті за відомими координатами порядок дій зворотний. Припустимо, потрібно нанести на карту точку, координати якої Х=66890; Y=11780

Перші дві цифри координат показують, що точка знаходиться в квадраті, у якого південна сторона має числове значення 66, а західна — 11. Три останні цифри позначають відстань до обумовленої точки від горизонтальної (890 м) і вертикальної (780 м) сторін квадрата.

Для нанесення об’єкту на карту треба, користаючись масштабом, відкласти ці відстані в зазначеному квадраті. Місце перетину перпендикулярів дасть потрібну точку. На топографічній карті можна визначити не тільки географічні координати об’єктів але і їх прямокутні координати – відстань в кілометрах від екватора (Х) і (Y) відстань від осьового меридіана зони. З цією метою на топографічну карту нанесена так звана кілометрова сітка у вигляді ліній, які перетинаються під прямим кутом. Лінії проведені через ціле число кілометрів, виражені в масштабі карти. Тому їх називають кілометровими лініями, а сітку – кілометровою. Всі кілометрові лінії підписані цифрами, які позначають кілометри. Підписи біля горизонтальних ліній відповідають відстані осі ординат( від екватора) в кілометрах. Наприклад, 6065 в нижньому лівому куту (мал.2)показує ,що дана лінія віддалена від екватора 6065км

Напрямки на топографічній карті

Магнітні і географічні полюси не збігаються. Тому під час визначення напрямку на карті і місцевості (за компасом) треба врахувати це.

  

δ — магнітне схилення; γ — зближення меридіанів;

Ам — азимут магнітний; Ад — азимут дійсний;

α — дирекційний кут.

Позначення абсолютних висот місцевості.

На топографічній карті рельєф  зображують горизонталями (ізогіпсами). Горизонталі можна вважати лініями перерізу нерівностей земної поверхні горизонтальними площинами через рівні  проміжки висоти. Відстань між сусідніми горизонталями називають висотою перерізу.

Чим більше горизонталей позначають схил горба, тим він крутіший. Таким чином за допомогою горизонталей можна визначити крутість схилу.

На карті більш точно  крутість схилів визначається за допомогою шкали закладань, яка поміщена під південною рамкою карти  поруч із лінійним масштабом. Внизу, вздовж основи цієї шкали, цифри позначають крутість схилу у градусах, а на перпендикулярах до основи відкладені в масштабі карти відстані між сусідніми горизонталями.

Умовні знаки топографічних карт пояснюються в легенді карти

або у  спеціальних збірниках.

Учні опрацьовують матеріал підручника.

Географічний практикум

Виконання тренувальних вправ  з учителем (див. топкарту або топокарта в атласі)

 

VІІ. ХВИЛИНКА РОЗВАНТАЖЕННЯ

VІІІ. КОРЕКЦІЙНО-ОЦІНЮЮЧИЙ ЕТАП

 Прийом «Мікрофон»

• Що таке топографічні карти? Для чого вони створюються?

• Які вимірювання можна проводити на топокартах?

• Де використовуються топографічні карти?

ІХ. ПІДВЕДЕННЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ

Аналіз очікуваних цілей. Учні пояснюють своє розуміння і роблять висновок. Учитель виставляє оцінки за роботу на уроці.

Х. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

 Опрацювати відповідний  параграф .

Урок 7

Тема  уроку: Плани міст, схеми руху транспорту.

Дослідження. Прокладання маршрутів за топографічною картою та їх  обґрунтування.

Мета уроку:  ознайомити учнів із планами міст, схемами руху різних видів транспорту; продовжувати формування уміння користуватися топографічними картами; виховувати кмітливість, прищеплювати інтерес до знань про Землю; розвивати вміння аналітичного мислення та життєві  компетентності

Операційні цілі: 

називає елементи топографічної карти; читає топографічні карти, плани міст, схеми руху транспорту;

визначає об’єкти, напрямки, відстані,

вміє орієнтуватися на місцевості за допомогою топографічної карти, плану, схеми;

оцінює значення топографічних карт для життєдіяльності людини

Тип уроку: урок вивичення нового матеріалу

Обладнання та матеріали: підручники та посібники, географічні карти та атласи

Терміни та поняття:  план, схема

ЕТАПИ УРОКУ

І. ПРИВІТАННЯ

ІІ. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ

Учитель оголошує тему уроку, записану на дошці

ІІІ. ОЧІКУВАННЯ

Запитує  учнів, чого вони очікують від уроку, зіставляються варіанти очікувань учнів та вчителя.

ІV. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

Прийом «Бліцопитування»

1. Що таке план?

2. Що таке умовні знаки?

3. Наведіть приклади об’єктів, які зображаються за допомогою контурних, значкових, лінійних умовних знаків.

4. Людям яких професій необхідні плани?

5. Наведіть приклади ситуацій, коли є необхідність скористатися планом.

V. ІНФОРМАЦІЙНЕ ПОВІДОМЛЕННЯ

Люди люблять відпочивати на природі, здійснюючи мандрівки незнайомими їм місцевостями. За допомогою можна звернутися до досвідчених туристів чи туристичних фірм, а можна спробувати самому розробити маршрут такої подорожі. При цьому стане у нагоді топографічна карта. З її допомогою можна заздалегідь прокласти оптимальний маршрут подорожі, а діставшись до обраної місцевості, зорієнтуватися на ній.

VІ. ПРАКТИЧНЕ ЗАСТОСУВАННЯ НАБУТИХ ЗНАНЬ

Дослідження. Прокладання маршрутів за топографічною картою та їх  обґрунтування.

Корисна порада. Як зручною і точною підосновою для створення плану ви можете скористатися космічними знімками високої роздільної здатності, які можна роздрукувати з картографічних сервісів Google Earht або Yandex Maps.

Прийом «Творча лабораторія» (робота в групах)

Інструкція до роботи

1. Виберіть точку, звідки буде видно всю ділянку, на яку ви хочете зробити план. Лист білого паперу прикріпіть до жорсткої основи — планшету. Виберіть масштаб, необхідний для того, щоб вся ділянка помістилася на плані. Накресліть стрілку північ-південь і під час виготовлення плану зорієнтуйте планшет, встановивши його на плоскій твердій основі, за компасом.

2. Нанесіть на плані точку свого стояння і за допомогою лінійки нанесіть напрямок на цікаві для вас об’єкти і основні орієнтири, розташовані в цій місцевості.

3. Напрямок на кожну таку точку виміряйте по азимуту — куту між напрямком на північ і на об’єкт. Нанесіть цей напрям на плані за допомогою транспортира.

На цьому напрямку відзначайте відстань до кожної точки в обраному масштабі. Її можна виміряти кроками або парами кроків і перевести потім у метри й сантиметри, що відповідають обраному масштабу.

4. Основні точки, вибрані як орієнтири, відобразіть на плані тими умовними знаками, які їм відповідають. Огляньте уважно місцевість і нанесіть по крокових промірах або «на око» розташування інших об’єктів, які ви хочете бачити на плані — дороги, межі рослинності, огорожі. Розфарбуйте умовні позначення відповідними кольорами.

5. На плані підпишіть масштаб, а також усі необхідні найменування та назви, зверху напишіть заголовок плану

VІІ. ХВИЛИНКА РОЗВАНТАЖЕННЯ

VІІІ. КОРЕКЦІЙНО-ОЦІНЮЮЧИЙ ЕТАП

Співпраця  вчителя та учнів щодо виконання очікуваних цілей. Характеристика вчителем та учнями чи виконані очікувані цілі

ІХ. ПІДВЕДЕННЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ

 Прийом «Мікрофон»

Учні роблять висновки з теми уроку.

1. На уроці мені найбільше запам’яталося….

2. Я зрозумів, що….

        3.  Мене вразило….

Х. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Опрацювати відповідний  параграф .

Випереджувальне завдання. Дослідження. Порівняльна оцінка географічного положення України з країнами світу (2 – 3 на вибір: Франція, Польша, США, Мексика, Японія, Китай тощо).

Урок 8

Тема  уроку: Практична робота 1. Визначення напрямків, відстаней, площ, географічних і  прямокутних координат, висот точок за топографічною картою

Мета уроку:  навчитися користуватися топографічними картами: описувати місцевість за умовними знаками, визначати координати об’єктів, відстані, напрямки, висоти, крутість схилів; розвивати вміння й навички роботи з топографічними картами як найточнішими і детальними серед усіх географічних карт.

Операційні цілі: 

читає топографічні карти, плани міст, схеми руху транспорту;

визначає об’єкти, напрямки, відстані, географічні, прямокутні координати, висоту точок за топографічною картою;

вміє орієнтуватися на місцевості за допомогою топографічної карти, плану, схеми

Тип уроку: урок вивичення нового матеріалу

Обладнання та матеріали: підручники та посібники, атлас, навчальна топографічна карта, лінійка, циркуль-вимірювач, кольорові олівці.

Терміни та поняття:  план місцевості, топографічна карта, легенда карти.

ЕТАПИ УРОКУ

І. ПРИВІТАННЯ

ІІ. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ

Учитель оголошує тему уроку, записану на дошці,

ІІІ. ОЧІКУВАННЯ

Після цього уроку учні зможуть визначати напрямки, відстані, площі, географічних і  прямокутних координат, висот точок за топографічною картою

ІV. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

Фронтальне  опитування за наступними запитаннями:

1. Пригадайте, який прилад допомагає орієнтуватися на місцевості.

2. Що таке азимут?

3. Якими способами можна виміряти відстань на карті?

V. ІНФОРМАЦІЙНЕ ПОВІДОМЛЕННЯ

 Орієнтуватися за топографічною картою легко на відкритій (рівнинній, не зайнятій будівлями або лісом) місцевості, що має достатньо об'єктів-орієнтирів. Однак у лісі, горах або в умовах поганої видимості звірити карту з місцевістю важко, а часом і неможливо. Тоді рухаються за азимутом — кутом напрямку, який спочатку вимірюють на карті транспортиром, а на місцевості визначають за допомогою компаса.

VІ. ПРАКТИЧНЕ ЗАСТОСУВАННЯ НАБУТИХ ЗНАНЬ

Прийом «Географічна лабораторія»

Учні працюють у групах з визначеним вчителем фрагментом ар­куша топографічної карти(див атлас).

 Виконання практичної роботи 1 в зошиті з друкованою основою

VІІ. ХВИЛИНКА РОЗВАНТАЖЕННЯ

VІІІ. КОРЕКЦІЙНО-ОЦІНЮЮЧИЙ ЕТАП

Прийом «Географічний вернісаж»

Учитель заздалегідь готує на великих аркушах паперу зображення окремих умовних знаків топографічних карт та пропонує учням на­звати об'єкти та явища, що позначаються на топографічних картах за їх допомогою.

ІХ. ПІДВЕДЕННЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ

Учитель разом з учнями підбиває підсумки роботи та виставляє оцінки за роботу.

Х. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

 Опрацювати відповідний параграф підручника.

Урок 9

Тема  уроку: Політична карта світу, її елементи та процес формування.  Державний лад: форми правління та адміністративно-територіальний устрій країн. Державний лад в Україні

Мета уроку:  ознайомити з основними етапами формування політичної карти світу; розвивати навички роботи з політичною картою світу, вміння розрізняти кількісні та якісні зміни на політичній карті світу; виховувати географічну культуру та розширювати світогляд учнів.

Операційні цілі:

 називає істотні ознаки політичної карти, складники державної території;

пояснює відмінність між поняттями «країна», «держава», «залежна територія», «невизнані держави»;

оцінює геополітичні події

Тип уроку: урок вивичення нового матеріалу

Обладнання та матеріали: підручники та посібники, географічні карти та атласи

Терміни та поняття:  територія держави, суверинітет

ЕТАПИ УРОКУ

І. ПРИВІТАННЯ

ІІ. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ

Учитель оголошує тему уроку, записану на дошці

ІІІ. ОЧІКУВАННЯ

Після цього уроку учні зможуть (див. опер.цілі) або

запитує учнів, чого вони очікують від уроку, зіставляються варіанти очікувань учнів та вчителя.

ІV. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ
Які чинники визначають політико-географічне положення країни?
•    Назвіть головні ознаки ПГП України.
•    Чи може змінюватися ПГП країни з часом? За яких умов?

V. ІНФОРМАЦІЙНЕ ПОВІДОМЛЕННЯ

Основними елементами політичної карти світу є територія, кра­їна, держава.

Територія — це частина земної поверхні, що має певні просто­рові межі та географічне положення. Згідно з нормами міжнарод­ного права на Землі виділяють території трьох видів:

• території держав;

• залежні країни і території;

• води відкритого моря (акваторія) і територія Антарктиди.

Учитель привертає увагу до параграфа в підручнику

VІ. ПРАКТИЧНЕ ЗАСТОСУВАННЯ НАБУТИХ ЗНАНЬ

Завдання? Поясніть, у чому полягає суть державного сувере­нітету.

Суверенітет держави полягає в її праві на власний розсуд ви­рішувати свої внутрішні і зовнішні справи без втручання інших держав і без порушення прав інших держав. Територія держави (державна територія) — це певна частина земної поверхні, що пе­ребуває під суверенітетом даної держави і обмежена з усіх сторін кордоном.

Робота з схемою

 Розповідь учителя

Політична карта є об’єктом вивчення політичної географії, яка є галуззю економічної і соціальної географії, що пов’язана з політо­логією.

На сучасній політичній карті світу близько 230 країн і терито­рій, з них — 193 держави.

Країни планети поділяють на групи (класифікують) за різними ознаками.

За величиною території  і чисельністю населення, виділяють великі держави (Китай, Індія, США), середні (Франція, Україна, Туреччи на) і малі (Бельгія, Еквадор, Ліван). Можна також виокремити групу карликових країн (Ватикан, Монако, Андорра, Ліхтенштейн).

За національним складом населення можна виділити однона-ціональні держави (Швеція, Японія, Польща) і багатонаціональні (Росія, Індія, США). Можна також виокремити континентальні й острівні держави тощо.

VІІ. ХВИЛИНКА РОЗВАНТАЖЕННЯ

Головною особливістю політичної карти є динамічність (здат­ність постійно змінюватися). Зміни на політичній карті поділяють на кількісні і якісні. Кількісні зміни відбуваються внаслідок при­єднання відкритих земель, територіального поділу у зв’язку з воєн­ними діями, об’єднанням чи розпадом держав, купівлею або обмі­ном певних територій, збільшенням чи зменшенням площ суходолу морських держав. Якісні зміни зумовлюються розвитком певної суспільно-економічної формації, прийняттям нової форми держав­ного устрою, набуттям державного суверенітету, створенням між­державних союзів і організацій тощо.

За рівнем соціально-економічного розвитку усі держави об'єднуються у три групи: високорозвинені країни, середньорозви-нені та країни, що розвиваються.

Робота з політичною картою світу

Україна — унітарна, суверенна і незалежна, демократична, соціальна і правова держава, парламентсько-президентська республіка. Носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ.

Державний лад показує спосіб організації політичної влади на території країни.

Сучасна Україна є республікою за формою правління і унітарною державою за формою адміністративно-територіального устрою.

Адміністративно-територіальний устрій – це поділ держави на систему територіальних одиниць різного рівня, відповідно до яких утворюються місцеві органи державної влади і самоуправління.

VІІІ. КОРЕКЦІЙНО-ОЦІНЮЮЧИЙ ЕТАП

Спрогнозуйте можливі якісні та кількісні зміни на політичній карті світу у майбутньому. Використання данних таблиці:

ІХ. ПІДВЕДЕННЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ

     Учитель підбиває ПІДВЕДЕННЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ, відмічає найактивніших учнів, заохочує їх оцінками, ар­гументує своє рішення ,  роблять висновок щодо здійснення ОЧІКУВАННЯ.

  Х.  ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Опрацювати відповідний  параграф

Урок 10

Тема  уроку: Географічне положення (фізико-географічне, економіко-географічне, політико-географічне). Геополітика. Державна територія України. Державні кордони, розміри території, крайні точки, географічні центри України та Європи.

Практична робота 2. Позначення на контурній карті кордонів сусідніх держав, крайніх точок, географічних центрів України та Європи і зазначення їхніх назв; визначення координат точок, протяжності  території України в градусах і кілометрах.

Дослідження. Порівняльна оцінка географічного положення України з країнами світу

Мета уроку:  повторити поняття «географічне положення», визначити особливості географічного положення України; удосконалити уміння визначати координати точок за картами України; пояснити особливості визначення географічного центра території; удосконалювати практичні навички роботи з контурними картами.

Операційні цілі:

 називає істотні ознаки політичної карти, складники державної території;

розрізняє фізико-, економіко-, політико-географічне положення держави; наводить приклади країн-сусідів України;

характеризує географічне положення України;

показує на карті суходільні і морські кордони: суходіл і територіальні води, крайні точки України, острови Зміїний, Джарилгач, півострови Кримський, Керченський, косу Арабатська Стрілка, Каркінітську затоку, Керченську протоку, країни-сусіди України;

визначає за допомогою карти протяжність території України в градусах і кілометрах;

оцінює географічне положення України

Тип уроку: урок вивичення нового матеріалу

Обладнання та матеріали: підручники та посібники, атлас, контурні карти, фізичні карти України, Європи, політична карта Європи, глобус. 

ЕТАПИ УРОКУ

І. ПРИВІТАННЯ

ІІ. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ

Учитель оголошує тему уроку, записану на дошці

ІІІ. ОЧІКУВАННЯ

Після цього уроку учні зможуть аналізували фізико-географічне, економіко-географічне, політико-географічне положення, показувати на карті, та наносити на контурній каті географічнц номенсклатуру, визначати протяжність в кілометрах та градусах.

ІV.  АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ
Пригадайте за яким планом відбувається характеристики країни?

1.    На якому материку та в якій його частині розташована держава.

2.    Географічне положення в межах материка, прикордонні держави, столиця.

3.    Особливості рельєфу (загальний характер поверхні, корисні копалини).

4.    Кліматичні умови (тип клімату, що переважає, та його сезонні зміни, кліматичні пояси, середні температури січня і липня, річна кількість опадів).

5.    Внутрішні води країни (крупні річки, озера, водосховища тощо).

6.    Природні зони і їх особливості (ґрунти, рослинність, тваринний світ).

   7. Населення (основні раси, народи) і його господарська  діяльність

V. ІНФОРМАЦІЙНЕ ПОВІДОМЛЕННЯ

VІ. ПРАКТИЧНЕ ЗАСТОСУВАННЯ НАБУТИХ ЗНАНЬ

Розповідь учителя з демонстрацією карти

Розмаїття природних умов та багатств на певній території значною мірою залежить від її розмірів. Оцінімо розміри нашої держави. Наша країна розташована у західній частині найбільшого материка — Євразії, центральній частині Європи.

Загальні відомості про територію:

Розташування України – центральна та південно-східна Європа.

В Україні розміщений центр Європи – біля с. Ділове Рахівського району Закарпатської області.

Площа – 603,7 тис. км ² - 5,7 % (1/18) площі Європи, 0,44 % (1/225) площі суходолу Землі.

За площею 39 місце в світі серед незалежних держав, 2 місце в Європі.

Довжина сухопутних кордонів – понад 5,6 тис. км, морські кордони – 1,5 тис. км.

Широтне положення:

Територія України лежить у середніх широтах Північної півкулі відносно екватора між паралелями 45° і 52° пн. ш.

Крайнім її північним пунктом є село Грем'яч Чернігівської області, а південним — мис Сарич на Кримському півострові.

Визначте її географічні координати. 52°23' пн. ш.

Південна – мис Сарич (44°23' пн. ш.).

Відстань між крайніми північною та південною точками – 893 км.

Україна розташована в помірних широтах Північної півкулі, у межах зон мішаних лісів, лісостепу і степу.

 Запитання. Визначте протяжність у градусах широти?

Довготне положення:

Відносно нульового (Гринвіцького) меридіана – в Східній півкулі.

Крайня західна точка – біля с. Соломонове поблизу м. Чоп Закарпатської області (22°09' сх. д.).

Східна – біля с. Червона Зірка Міловського району Луганської області (40°13' сх. д.).

Відстань між західною та східною точками – 1316 км.

Визначте протяжність в градусах?

Географічні центри:

·         За перетином паралелі і меридіана, які ділять територію навпіл (серединні) - 48°23' пн. ш., 31°10' сх. д. – поблизу с. Добровеличівка Кіровоградської області;

·         За допомогою комп’ютера – на північ від с. Добровеличівка, поблизу с. Мар'янівка Шполянського району Черкаської області.

Положення щодо океанів і морів:

Вихід до Чорного та Азовського морів → вихід до Світового океану через протоки Босфор, Дарданелли, Гібралтар.

Положення щодо потоків повітряних мас:

Переважання західних вітрів (з Атлантичного океану) → в західній частині клімат вологіший і тепліша зима.

Положення щодо тектонічних структур і найбільших форм рельєфу:

Євразійська літосферна плита → рівнини, захід і південь – Середземноморський рухливий пояс → Кримські гори і Карпати.

Розташування в межах басейнів великих річок:

Найбільші річки – Дніпро, Дністер, Південний Буг, Сіверський Донець, Дунай, Західний Буг.

Прийом «Географічний практикум»

Виконання практичної роботи 1 (виконується в зошиті для практичних робіт з друкованю основою або заздалегідь підготовленими картками).

VІІ. ХВИЛИНКА РОЗВАНТАЖЕННЯ

VІІІ. КОРЕКЦІЙНО-ОЦІНЮЮЧИЙ ЕТАП

Вставте пропущені цифрові данні в реченні:

Площа території України складає ... тис. км², з півночі на південь — на ... км;  із заходу на схід країна простягається на ... км.

Дослідження. Порівняльна оцінка географічного положення України з країнами світу.  

Учні розповідають матеріал, що стосується випереджальних зав­дань.

ІХ. ПІДВЕДЕННЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ

Відповіді учнів на запитання «Чи досягнули  виконання очікуваних цілей». Виставлення оцінок

Х. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

 1. Опрацювати відповідний  параграф.

 2. Закінчити виконання практичної роботи.

Урок 11

Тема  уроку: Територіальні зміни меж України з ХХ ст. Особливості сучасного адміністративно-територіального устрою, його   проблеми та шляхи вдосконалення на різних територіальних рівнях

Мета уроку:  дати поняття про адміністративно-територіальний устрій України та українські історичні землі; ознайомити з історико- географічним оглядом адміністративно-територіального поділу України; охарактеризувати й оцінити сучасний адміністративно-територіальний поділ та його сучасні зміни; розвивати навички роботи з картою, називати етапи формування території України, показувати на карті області та АР Крим; виховувати акуратність та зосередженість під час роботи з контурними картами, ціка­вість до теми.

Операційні цілі: 

називає складники державної території;

пояснює відмінність між поняттями «країна», «держава», «залежна територія», «невизнані держави»;

 оцінює геополітичні події  України

Тип уроку: урок вивичення нового матеріалу

Обладнання та матеріали: підручники та посібники, географічні карти та атласи

Терміни та поняття:  адмінстративно-територіальний устрій

ЕТАПИ УРОКУ

І. ПРИВІТАННЯ

ІІ. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ

Учитель оголошує тему уроку, записану на дошці

ІІІ. ОЧІКУВАННЯ

Після цього уроку учні можуть оцінити  геополітичні події, називати складники території держави та вміння роозрізняти відміності між поняттями
     ІV. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

 Робота з контурною картою

Нанести на контурну карту України: - крайні точки України; - географічний центр України; - кордони країн, що межують з Україною.

V. ІНФОРМАЦІЙНЕ ПОВІДОМЛЕННЯ

Розповідь учителя

Формування території України

Тільки в окремі періоди українські державні утворення були значними (Київська Русь, Запорізька Січ). Загалом українські території належали іншим імперіям. З поч. ХХ ст. утворюються різні за значенням українські державні формування (УНР, ЗУНР). З 1922 р. починається етап існування України як республіки СРСР, до якої входять спочатку тільки території Лівобережжя і східного Правобережжя, а потім поступово приєднуються західні й південні землі. У 1954 р. остаточно сформувалися її межі, які залишилися без змін і після проголошення 24.08.1991 р. незалежності.

VІ. ПРАКТИЧНЕ ЗАСТОСУВАННЯ НАБУТИХ ЗНАНЬ

Учні у парах опрацьовують матеріал підручника.

Робота з адміністративною картою України яка міститься в атласі.

Сучасний адміністративно-територіальний устрій України

Поділ території на різні за рангом частини (одиниці) з місцевими органами влади задля зручності керування країною: Автономна Республіка Крим; 24 області; 2 міста державного підпорядкування (з особливим статусом); центри АР та областей, райони АР та областей, міста обласного підпорядкування, районні центри, райони в містах, селища та села.

Робота з схемою

Ключовим компонентом політичної модернізації країни слід вважати реформу адміністративно-територіальної системи, яка повинна орієнтуватися на зразки адміністративно-територіального устрою європейських країн.

Адміністративно-територіальна реформа в Україні віднесена до головних завдань трансформації системи державного управління. Сьогодні основні положення пропонованої адміністративно-територіальної реформи (АТР) винесені на обговорення як фахівців, такі і всього українського суспільства.

VІІ. ХВИЛИНКА РОЗВАНТАЖЕННЯ

VІІІ. КОРЕКЦІЙНО-ОЦІНЮЮЧИЙ ЕТАП

Прийом «Мікрофон»

1. Скільки адміністративних одиниць входить до складу України? Покажіть декілька прикладів на карті.

2. Коли Україна здобула незалежність?

3. Згадайте конкретні події, що стосувалися формування території України (з курсу Історія України)

ІХ. ПІДВЕДЕННЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ

Учні роблять висновок, аналізують здійснення очікуваних цілей.

Учитель виставляє оцінки за роботу на уроці.

Х. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Опрацювати відповідний параграф

Урок 12

Тема  уроку: Міжнародна система відліку  часу. Годинні пояси.  Місцевий час. Поясний час. Літній час. Особливості регулювання системи відліку часу в країнах  світу. Час в Україні. 

Дослідження: Планування маршруту мандрівки країнами світу з визначенням різниці в часі в них  порівняно  з київським.

Мета уроку: формувати знання про місцевий, поясний, літній і декретний час, уміння розраховувати місцевий і поясний час; удосконалювати навички роботи з картами

Операційні цілі: 

називає різні види часу, що існують в міжнародній системі його відліку; 

наводить приклади регулювання часу в країнах світу;

пояснює відмінність між поняттями «місцевий час»,  «поясний час»;

характеризує особливості регулювання системи відліку часу в країнах світу;

аналізує карту годинних поясів світу;

показує  на карті лінію зміни дат;

визначає місцевий і поясний час, час у країнах світу та в Україні;

оцінює значення знань про систему відліку часу

Тип уроку: урок вивичення нового матеріалу

Обладнання та матеріали: підручник, атлас, контурні карти, глобус, фізична карта України, світу, карта годинних поясів

Терміни та поняття:  місцевий час, поясний  та  літній час,

ЕТАПИ УРОКУ

І. ПРИВІТАННЯ

ІІ. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ

Учитель оголошує тему уроку, записану на дошці

ІІІ. ОЧІКУВАННЯ

Запитує  учнів, чого вони очікують від уроку, зіставляються варіанти очікувань учнів та вчителя. (див. операційні цілі)

ІV. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

V. ІНФОРМАЦІЙНЕ ПОВІДОМЛЕННЯ

Розповідь учителя

Місцевий час — дійсний сонячний час на певному меридіані, тобто всі точки, розташовані на одному меридіані, мають однакове положення відносно Сонця.

За 24 години кожна точка Землі повертається на 360°. Обчисліть, на скільки буде відрізнятися місцевий час між точками, розташованими на меридіанах 30° сх. д. і 31° сх. д. Де час буде більшим?

360° — за 24 години;

1°    — за х

VІ. ПРАКТИЧНЕ ЗАСТОСУВАННЯ НАБУТИХ ЗНАНЬ

Поясний час

Прийнятий на початку 1880-х років, поступово введений в усіх країнах світу.

24 годинних пояси. 360° : 24 = 15° (протяжність одного поясу). Для всіх точок поясу прийнято вважати час однаковим — це час, що відповідає місцевому часу серединного меридіана. Відлік поясів починається від 0-го, серединним меридіаном якого є нульовий (Ґрін- віцький) меридіан до 23-го із заходу на схід в напрямку обертання Землі. Номер меридіана відповідає різниці в часі між ним і Ґрінвіцьким часом. За часів першої навколосвітньої експедиції Ф. Магеллана, коли після повернення з подорожі моряки помітили розбіжність у часі в один день, виникла потреба встановити лінію зміни дат. За міжнародною домовлені­стю, лінія зміни дат майже збігається з меридіаном 180°. Вона проходить переважно акваторією Тихого океану. По обидва боки від неї поясний час однаковий, а дати різні. Якщо перетинати цю умовну лінію, рухаючись із східної півкулі в західну, треба відняти 1 добу від дати, тобто один день повториться двічі. У разі перетину лінії зміни дат у зворотному напрямі втрачається 1 доба. Отже, саме від лінії зміни дат у напрямі зі сходу на захід починає свій відлік нова доба.

Меридіан 180° — лінія зміни дат.

 Положення України в годинних поясах

Україна розташована в І-му, ІІ-му, ІІІ-му годинних поясах, 95 % території — у ІІ-му. Для зручності на всій території прийнятий час цього поясу. Серединний меридіан поясу проходить близько до Києва, тому час поясу називають київським.

На прикладі України видно, що межі поясів здебільшого відхиляються від ліній меридіанів, а збігаються з адміністративними кордонами.

Літній час

З метою раціонального використання денного світла та економії електроенергії Декретом (Постановою) уряду запроваджується декретний час. В Україні з березня по жовтень  діє літній час (стрілки годинника переводять на 1 год. вперед).

VІІ. ХВИЛИНКА РОЗВАНТАЖЕННЯ

VІІІ. КОРЕКЦІЙНО-ОЦІНЮЮЧИЙ ЕТАП

Розрахуйте, яким буде час у місті, що знаходиться на 45° сх. д., якщо в Києві 12 година дня.

Визначте літній час у Лондоні, якщо в Києві полудень.

Дослідження

Планування маршруту мандрівки країнами світу з визначенням різниці в часі в них  порівняно  з київським.

ІХ. ПІДВЕДЕННЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ

Співпраця  вчителя та учнів щодо виконання очікуваних цілей. Характеристика вчителем та учнями чи виконані очікувані цілі?

Х. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Опрацювати відповідний  параграф

Урок 13

Тема  уроку: Практична робота 3. Аналіз карти годинних поясів світу. Розв’язування задач на визначення часу.

Мета уроку:  навчитися читати карти України, закріпити навички роботи з контурною картою, сформувати вміння робити розрахунки з визначенням місцевого, поясного часу та географічних координат.

Операційні цілі:

називає різні види часу, що існують в міжнародній системі його відліку; 

наводить приклади регулювання часу в країнах світу;

пояснює відмінність між поняттями «місцевий час»,  «поясний час»;

аналізує карту годинних поясів світу;

показує  на карті лінію зміни дат;

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.

Обладнання та матеріали: фізична карта України, карта часових поясів, політична карта світу.

 Терміни та поняття:  місцевий, поясний час

ЕТАПИ УРОКУ

І. ПРИВІТАННЯ

ІІ. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ

Учитель оголошує тему уроку, записану на дошці,

ІІІ. ОЧІКУВАННЯ

Після цього уроку учні зможуть аналізувати карту часових поясів, показувати лінію зміни дат, наводити приклади рулювання часу в різних країнах світу

ІV. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

Який поясний час у Старокостянтинові (27° 13′ сх. д.), якщо в Лондоні 1 година ночі?
Серединним меридіаном для міста Старокостянтинова є 30° сх. д. (що означає приналежність до 2-го годинного поясу: 30° : 15° = 2). Оскільки 2-й годинний пояс розташований на схід від Лондона (Ґринвіцького меридіану), то різницю в поясному часі слід додавати: 1 год.+ 2 год. = 3 год. Відповідь: Поясний час у Старокостянтинові 3 години ночі

V. ІНФОРМАЦІЙНЕ ПОВІДОМЛЕННЯ

VІ. ПРАКТИЧНЕ ЗАСТОСУВАННЯ НАБУТИХ ЗНАНЬ

Учні виконують практичну роботу 3 в практикумі з друкованою основою за завданнями які там містяться.

1.  Ваш однокласник разом із батьками виїхав в м. Калгарі (Канада). Визначте найкращий час для спілкування з ним за допомогою Skype.

2.  Менеджер компанії «Vista@» відправляється в Японію на Міжнародну конференцію з кадрових питань, яка розпочнеться 12 вересня о 9 годині ранку. Визначте час на який він має купувати квиток, якщо відомо: у повітрі літак перебуватиме 8 годин.  

Або http://24timezones.com/map_uk.htm

Завдання: Користуючись картою часових поясів світу, розв'яжіть за­пропоновані задачі:

1. Визначте поясний час у Лондоні, якщо у Києві 15.00;

    Лондон - 0 час. пояс; Київ - II час. пояс.

    Різниця у по­ясному часі - 2 год.

    15.00 - 2 год = 13.00.

2. На скільки годин і в якому напрямку слід перевести стрілки годинни­ків пасажирам, якщо вони прилетіли: з Києва у Нью-Йорк;

   Київ - II час. пояс; Нью-Йорк - XIX час. пояс.

   Різниця у поясному часі між II і XIX часовими поясами - 7 год.

   Відповідь: оскільки Нью-Йорк розташований західніше Києва, то слід перевести стрілки годинника на 7 год. назадКонец формы

VІІ. ХВИЛИНКА РОЗВАНТАЖЕННЯ

VІІІ. КОРЕКЦІЙНО-ОЦІНЮЮЧИЙ ЕТАП

Тестові  завдання:

1. Місцевим часом називають

а) час, прийнятий у межах часового поясу;

 б) час, однаковий у даний момент для всіх точок, розташованих на одному меридіані;

в) гринвіцький час;  г) час, яким користуємося влітку

2 Лінія зміни дат – це мередіан:

а)0 ; б) 180 ; в) 90;  г)15Конец формы

3. Для відліку на земну поверхню поділили на пояси :

а) 23; б) 15; в) 20; г) 24

4.  Що таке «поясний» час?

а) літній час; б) час першого часового поясу; в) час на певному меридіані і в певний момент; г) декретний  час.

ІХ. ПІДВЕДЕННЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ

Учні разом з учителем роблять висновки відповідно до теми та мети уроку, чи здійснились ОЧІКУВАННЯ від даного уроку.  Учитель виставляє оцінки за роботу на уроці.

Х.  ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Повторити відповідний параграф підручника. Підготуватись до написання контрольної роботи.

Урок 14

Тема  уроку: Контрольна робота

    Мета уроку:  узагальнити та систематизувати знання; удосконалювати вміння використовувати здобуті знання; перевірити та оцінити рівень засвоєння навчального матеріалу та практичні навички

Тип уроку:  перевірки, контролю та оцінювання знань, умінь та навичок.

Обладнання та матеріали:  географічні карти та атласи, зошит для оцінювання рівня знань, завдання.

ЕТАПИ УРОКУ

І. ПРИВІТАННЯ

ІІ. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ

Учитель оголошує тему уроку, записану на дошці

ІІІ. ОЧІКУВАННЯ

Після цього уроку учні зможуть вільно використовувати набуті знання під час вивчення розділу та застосовувати у практичній діяльності під час вивчення наступних розділів

ІV. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

V. ІНФОРМАЦІЙНЕ ПОВІДОМЛЕННЯ

Інструктаж щодо виконання контрольної роботи

VІ. ПРАКТИЧНЕ ЗАСТОСУВАННЯ НАБУТИХ ЗНАНЬ

Самостійне  виконання завдань контрольної роботи (тестів) в 2-х варіантах під контролем вчителя.

І-варіант

Рівень І

Завдання 1-6 з вибором однієї правильної відповіді (по 0,5б)

1. Вкажіть, що є предметом вивчення фізичної географії:

а) закономірності розвитку природи Землі;

б) закономірності розміщення населення;

в) закономірності розміщення господарства;

г)  особливості природи, населення, госпордарства рідного краю

2.  Місцевий час є однаковим в межах:
а) одного меридіану;     б) однієї паралелі;  
в) однієї країни;    г) одного часового поясу

3. Вкажіть, що позначають на топографічній карті таким умовним знаком:

а) урвище ;        б) западина;       в) кар’єр;           г) яр.     

4.   Визначте за фрагментом карти назву проекції, у якій зображена земна поверхня:

а) азимутальна; б) конічна; в) поліконічна ; г) циліндрична

5.  Оберіть варіант, у якому правильно вказано площу території України:

а) 603,7 тис. км2 ; б) 551,6 тис. км2; в) 607,3 тис. км2 ; г)  604 тис. км2

6. Вкажіть, де розташований географічний центр Європи:

а) смт Добровеличківка Кіровоградської обл. ;

б) с. Ділове Закарпатської обл. ;

в) м. Київ;

г) с. Грем’яч Чернігівської обл.

Рівень ІІ

Завдання 7 -9 з вибором декількох правильних відповідей (3по 1б):

7. Розташуйте міста в порядку зменшення в них місцевого часу:
а) Донецьк;   б) Рівне;     в) Ужгород;  г) Черкаси

8. Оберіть приклади географічних карт, що класифікуються за призначенням:

а)  туристичні;    б)  загальногеографічні ; в)  карти світу і півкуль;   г)  навчальні; д) середньомасштабні  е)  карти океанів;

є)  навігаційні

9 . Виберіть трьох відомих українських географів:

1 С. Рудницький                   5 М. Ломоносов

2 М. Баранський                   6 В. Максаковський

3 В. Кубійович                      7 Ю. Саушкін

4  О. Діброва

Рівень ІІІ

              Завдання 10-11 на встановлення відповідності(2по1,5б)

10.  Визначте  відповідність  між  способами  картографічного  зображення  та  об’єктами, для зображення яких їх застосовують:

1  спосіб ареалів                            а) кордони, дороги;

2  спосіб знаків руху                     б) напрямок вітру, течій;

3  спосіб ізоліній                           в) ґрунти, природні зони;

4  спосіб якісного фону          г) болота, заповідники;

                                                 д) глибини морів, висоти суходолу

11 . Вкажіть відповідність між термінами та їхніми характеристиками:

1  літній час ;           а) час на певному меридіані в певний момент

2 поясний час;         б) час у межах одного годинного поясу

3  місцевий час;    в) час 2-го годинного поясу на території України;

4  київський час;  г)  переведення годинника на одну годину назад із суботи  на неділю

                             д) переведення годинника на одну годину вперед у неділю останнього тижня березня.

Рівень ІV

12. Назвіть відомі вам способи зображення об’єктів, явищ і процесів на географічних картах, охарактеризуйте один з них. (3б)

ІІ варіант

1. Оберіть твердження, що відповідає визначенню поняття «географія України»:

а) наука про склад, геологічну будову та розташування території України ;

б) наука про природні умови та ресурси України;

в) наука про розвиток господарства України;

 г) наука про природу, розміщення населення і господарства

  України.

2.   Позначте умовний знак, яким на топографічних картах зображують чагарники:

3. Оберіть групу країн, з якими Україна має суходільний кордон:

а) Польща, Словаччина, Угорщина, Румунія;

б) Німеччина, Чехія, Хорватія, Словенія ;      

в) Естонія, Латвія, Литва, Норвегія ;

г) Болгарія, Греція, Албанія, Туреччина.

4. . Визначте місцевий час у м. Хмельницький (49°30′ пн. ш., 27° сх. д.), якщо в  м. Донецьк (48° пн. ш., 38° сх. д.) він становить 12 год 57 хв:

а) 13 год 41 хв;  б) 13 год 03 хв ;  в) 12 год 13 хв;  г)  12 год 51 хв

5. Вкажіть, якою є загальна протяжність кордонів України:

а) 2835 км ; б) 983 км;  в) 6500 км;   г)1316 км.

6. Визначте форму сучасного адміністративного устрою і форму правління в Україні:

а) конституційна монархія;    в) унітарна республіка;

б) абсолютна монархія;          г) федеративна республіка

7. Установіть послідовність входження територій до складу України:
а) АР Крим;    б) Закарпатська область;
в) Рівненська та Волинська області;   г) Чернівецька область

8.  Виберіть три правильні твердження щодо фізико-географічного положення України:

а) Україна розташована в Західній півкулі;

б) більша частина нашої держави знаходиться в помірному кліматичному поясі;

в) крайня західна точка України знаходиться у Львівській області;

г) Україна на суходолі межує із сімома країнами;

д) максимальна  відстань  між  західною  і  східною  точками  України  становить 893 км;

е) на півдні наша держава має широкий вихід до Чорного та 

Азовського морів;

є)гори в Україні займають значну частину і є важкодоступними

9. Виберіть правильні твердження щодо адміністративно-територіального устрою  та географічного положення України:

а)  міста спеціального статусу – Київ та Севастополь – належать до адміністративних одиниць найвищого порядку

б) Севастополь – адміністративний центр Автономної Республіки Крим;

в) Україна має вдале транзитне положення;

г) Україна за площею займає 10 місце у світі серед суверенних держав;

д)  адміністративно-територіальний устрій запроваджено для зручності вивчення карти;

е)  адміністративно-територіальний устрій призначено для 

полегшення управління нашою державою;

є) частина Буковини нині знаходиться на території Польщі

10. Вкажіть відповідність між картографічними проекціями та їхніми ознаками:

1  рівнокутні        а) мають усі види спотворень

2  рівновеликі      б) зберігають без спотворень кути

3  азимутальні     в) не спотворюють площ

 4  довільні            г)проектування здійснюється на поверхню     конуса

                              д) проектування здійснюється на площину

11. Визначте відповідність між прізвищами учених і дослідників та періодами їхньої  діяльності:

1 Гійом де Боплан                             а) ХІІІ ст.;

2  Геродот                                          б) ХІХ ст.;

3  В. Докучаєв                                   в) V ст. до н. е.;

4 П. Погребняк                                  г)  ХVІІ ст.;

                                                             д) ХХ ст.

12. Назвіть  відомі  вам  методи  географічних  досліджень,  охарактеризуйте  один  з них (за вибором). (3б)

Урок 15

Тема  уроку:  Форми земної поверхні. Простягання низовин, височин, гір, річкових долин. Карта «Фізична поверхня».

Мета  уроку:

Навчальна: поглибити  сформоване  в  учнів  поняття  «рельєф».  Надати відомості про різноманітні форми рельєфу, що розташовані  на території України (відповідно розглянути загальний план будови поверхні,  закономірності  поширення основних форм  рельєфу (низовин, височин, гір). Поглибити  в учнів  вміння працювати з картами атласу та  застосовувати свої  знання на практиці  під час роботи з різноманітними тестовими завданнями різних рівнів складності та під час розв’язування  задач. Навчити  учнів  називати  і  показувати  на  карті: основні орографічні одиниці України: низовини, височини гірські пасма, головні річкові долини, найвищі точки рівнинної частини України, Українських  Карпат і Кримських гір.

Розвиваюча: більш  ширше розвинути  та  покращити  вміння  працювати  з ІКТ (створювати мультимедійні комп’ютерні  презентації з використанням власних фотоматеріалів отриманих під час екскурсій, мандрівок).

Виховна: привити в учнів шанобливе ставлення до природи рідного краю.

Тип  уроку:  формування нових знань, вмінь та навичок.

Обладнання та матеріали : підручники «Фізична  географія України», атласи «Географія України» 8 клас, контурні  карти для  учнів  8  класу, «Фізична карта  України», мультимедійні  комп’ютерні  презентації (Додаток 1,2), велика контурна карта.

Терміни і поняття :низовини: Придніпровська, Причорноморська, Закарпатська, Поліська; височини: Придніпровська, Подільська, Донецька, Приазовська, Хотинська (г. Берда); гори: Українські Карпати (г. Говерла), Кримські (г. Роман-Кош);

                                          ЕТАПИ УРОКУ

I.   ПРИВІТАННЯ 

Вчитель  пропонує учням  об’єднатись у   групи, кожна   група  обирає  головного  учня  для  надання  повідомлення  під  час  роботи  з  прийомами  «Домашня  заготовка», «Навчаючись сам, навчаю інших», «Географічний практикум».

II.   АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

Вчитель: розпочинаємо  урок  з  перегляду  мультимедійної  презентації  «Рельєф  суходолу» (з елементами  ІТН «Мікрофон», «Лови  помилку») з  метою  повторення  відповідного  матеріалу  з  курсу  «Загальна  географія»  6  клас (слайди 1-5).

I.                  ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ УРОКУ

Вчитель:  продовжує  наш  урок   поетична  хвилинка (на  фоні  ліричної  музики  звучить  вірш  Ліни  Костенко «Усе  моє, все зветься  Україна»):

Буває,  часом  сліпну  від  краси.
Спинюсь, не  тямлю, що  воно  за диво, –
оці  степи, це  небо, ці  ліси,
усе так гарно, чисто, незрадливо,
усе як є - дорога, явори,
усе  моє, все  зветься – Україна.

Така  краса, висока  і  нетлінна,
що  хоч  спинись  і  з  Богом  говори.

IV. ІНФОРМАЦІЙНЕ ПОВІДОМЛЕННЯ

Вчитель: отже,  переходимо до  вивчення  нового  матеріалу  з теми «Рельєф  України». Розглянемо загальні  відомості  про рельєф  України. Рельєф – нерівності  земної  поверхні. Від  особливостей геологічної будови  залежать форми  рельєфу. Вивчення  рельєфу певної території неможливе без ознайомлення із  складом  та  властивостями  гірських  порід, без  розуміння внутрішніх  процесів, що  відбуваються  у  надрах  нашої Землі. Територія України формувалася протягом багатьох геологічних епох. На її розвиток  впливали   різноманітні  тектонічні рухи, давні  зледеніння, дія вітру, робота річок, діяльність  людини.

Для  рельєфу  України  характерні переважно рівнинні території. Рівнини  займають  95%  площі  країни. Близько 70% рівнинної  частини  припадає на  низовини, 25% -  височини. Відповідно гори  займають лише 5% території  України.  Рівнинна  частина  території  України  піднімається над  рівнем  моря  приблизно  на  175 м. На Азово-Чорноморському  узбережжі  абсолютні  висоти  коливаються  в  межах 10-15 м, а  на  височинах  від 300 до 400 метрів гірські  хребти  досягають  висот 1700 - 2000 м.

З  тектонічними  структурами   тісно  пов’язане  розташування основних  форм  рельєфу  України. 4/5 площі України  належить до Євразійської  літосферної  плити, 1/5 - до  Середземноморського  рухливого  поясу. Розглянемо  більш детально  загальний  план  будови  поверхні,  простягання  низовин, височин.  Отже, на  території України виділяють низовини  з  середніми  висотами: Поліську (150—200 м), Придніпровську (50—110 м), Причорноморську (10—120 м), Північнокримську (40 м),  Закарпатську (100—120 м).

Вчитель  використовує  прийом  «Домашня   заготовка». Учням  завчасно  потрібно  було  підготувати  коротеньку  розповідь  та  вірш про різноманітні  форми рельєфу, які  розташовані  на території України. Паралельно  вчитель  демонструє  окремі  слайди  презентації  «Рельєф  суходолу» .

Учні  готуються  до  повідомлень (використовується  прийом  «Навчаючись сам, навчаю  інших».

Вчитель: в  межах  України  виділяють височини та кряжі. Придніпровську (150—320 м), Приазовську (150—300 м), Подільську (150—320 м), Волинську (220—340 м), частково  Середньоруську (190—200 м),  Передкарпатську  (650—800 м), Донецький кряж (175—300 м), Словечансько-Овруцький кряж (316 м), (презентація  «Рельєф суходолу»)

Група  V,  учень 1:  на  заході  України  розташовані Подільська та Волинська височини. На території Волинської височини виділяється Мізоцький  кряж. Територія  височини  слабохвиляста, розчленована  долинами, балками та ярами. На  Подільській височині розташовані  окремі масиви: Кременецькі гори, Гологори, Розточчя, Опілля, Товтри. Поширені карстові форми рельєфу. Абсолютні  висоти  Подільської  височини  становлять  320-350 м. Найвищою точкою  височини є гора  Камула з висотою 471 м (презентація  «Рельєф суходолу»  ).

Учень 2  зачитує  вірш  Ігоря  Волощука «Подiльський  край, земля моїх батькiв»:

Подiльський  край, земля  моїх  батькiв,
Тут  пращури  oдвiчно  хлiб  ростили,
Тут  боронились  вiд  степовикiв,
Народжувались, жили  i  любили... 

Блакитний  наш  безмежний  небокрай,
Поля, де  золотом  засiяна  пшениця,
Озер i рiк  срiблястий  водограй,
А  на  кутку  села - стара  криниця.
Славетний  край  хоробрих  козакiв,
Дiвочої   краси, де  пiсня  ллється,
Чарiвнiсть   українських  вечорiв,
i  серце  в  парубкiв  у  грудях  б`ється.
Тут  образи  в  кутку  пiд  рушниками,
Бiленька  пiч, звичайно, смак  борщу,
I  чорнобривцi  в  квiтниках  у  мами,
В  очiкуваннi  лiтнього  дощу.
Ось  за  столом  збираються  родини,
I  чути  смiх, i радiсть  у  дворах,
Подiльський   край - перлина  України,
Вiдвертiсть, щирicть  у  моїх  словах.
I  споконвiчно  тут  селилися лелеки,
Вони  були  щасливi  в  цiй  землi.
I  вiдлiтавши  у  краї  далекi,
Все  ж  повертались  у  мicця  свої.
Подiльський   край, земля  моїх  батькiв,
Тут  пращури  oдвiчно  хлiб  ростили,
Тут  боронились  вiд  степовикiв,
Народжувались, жили  i  любили... 

Учень 3  наносить   географічні  об’єкти, які  згадувались у повідомленні  на  велику  контурну   карту  України.

Група VІ,  учень 1: у  центральній  частині України розташована Придніпровська  височина, абсолютні висоти якої становлять 280 - 320 м на півночі і до 150-170 м на півдні. В східній  частині височини  розташовані Канівські  гори. Придніпровська  височина  розташована  уздовж  правого берега річки Дніпро. На північному заході вона поступово переходить у Поліську низовину, на заході - у Подільську височину, а на південному сході - у Приазовську  височину (презентація  «Рельєф суходолу»  ).

Учень 2  зачитує  уривок  вірша   Тараса Шевченка  «Над  Дніпровою  сагою»:

Над  Дніпровою  сагою
Стоїть  явор  меж  лозою,
Меж  лозою  з  ялиною,
З  червоною  калиною.

Дніпро  берег  риє-риє,
Яворові  корінь миє.
Стоїть  старий,  похилився,
Мов  козак  той  зажурився.

Учень 3  наносить   географічні  об’єкти  на  контурну   карту  України.

Група  VІІ,  учень 1:  поблизу  Подільської  височини  розташована  Хотинська  височина -  хвилясте  горбисте  пасмо, що розкинулося  на  50 км у межиріччі  річок  Дністра  і Пруту, середня висота – 400 м. Найвища  точка – гора  Берда (515 м), що  є  найвищою  точкою  рівнинної  частини України. Більша частина території  Хотинської  височини  вкрита  буковими  та дубовими лісами (презентація  «Рельєф суходолу»  ).

Учень 7  зачитує  уривок вірша  Володимира  Мірошника  «Хотин»:

Дощ в Хотині, жовта  глина  пливе  від  водички,

По парасольці  краплини  холодні  товчуть,

Зелено долі, а там  вдалині  біля  річки,

Мури  міцної  фортеці  угору  встають.

Тут  під  моїми  ногами  завмерли  сторіччя,

Світиться  жовтий  піщаник  і  білий  вапняк,

Щось  зруйнували, і  тільки  фортеця,  як  вічна,

Як  Україна, яку  не  зламати  ніяк…

Учень 3  наносить   географічні  об’єкти, які  згадувались у повідомленні  на    контурну   карту  України.

Група VІІІ, учень 1:  для  Приазовської  височини  характерні  виходи кристалічних порід на поверхню. Кристалічні породи утворюють підвищення - «могили». Територія  розчленована  долинам річок, великих ярів і балок. Найвищою  точкою  Приазовської  височини є гора Могила - Бельмак  (324 м), (презентація  «Рельєф суходолу»  ).

Учень 2  наносить   географічні  об’єкти  на    контурну   карту  України.

Група IX, учень 1:  на  південному  сході  України  знаходиться Донецька височина, витягнута з північного заходу на південний  схід  350-кілометровою смугою при найбільшій ширині до 150 км. На території відбуваються процеси руйнування: осипи, обвали, зсуви, карсти. Найвища точка Донецького  кряжу -  гора  Могила-Мечетна  367 м. Сьогодні  на території  Донецької височини поширені  антропогенні форми рельєфу: вугільні  терикони, кар’єри (презентація  «Рельєф суходолу»  ).

Учень 2  зачитує  вірш   Володимира  Сосюри  про Донеччину:

Немов  душею  п'ю  твого  труда  весну  я
У  радості  степів, у  гомоні  дібров,
І  музику  гудків  твоїх  я  знову чую,
Донеччино  моя, життя  мого  любов!

Учень 3  наносить   географічні  об’єкти, які  згадувались у повідомленні  на    контурну   карту  України.

Група  І,  учень 1:  крайню  північно-західну частину  України  займає  Поліська  низовина. Це - сильно заболочена рівнинна територія з широкими вододілами і річковими долинами. На території зустрічаються підвищення  та  окремі  горби. Висоти Поліської низовини не перевищують 200 м. Найвищою територією  є  Словечансько-Овруцький  кряж, який  піднімається  до висоти  316 м. Особливістю   території  є наявність великої кількості озер, торфовищ. Тут розташований найбільший  в Україні  резервуар  підземних вод (презентація «Рельєф суходолу»  ).

Учень 2  зачитує   уривок  вірша  «Полісся»  Надії  Красоткіної:

Ой   Полісся, ти  моє  Полісся.
Тут  озера, над  ставками  верби.
Льон  до  горизонту  від  узлісся
Так  зацвів, неначе  впало  небо…

Учень 3  наносить   географічні  об’єкти, які згадувались  у повідомленні   на велику  контурну   карту  України.

Група ІІ,  учень 1: на  південь  від  Поліської  низовини  вздовж  лівого берега  Дніпра  простяглася    Придніпровська   низовина. Її  поверхня похилена в західному  і  південно-західному напрямах. Абсолютні висоти коливаються  від 170-140 до 120-90 м. В її межах виділяється  широка  долина  Дніпра  з крутим правим  берегом. Для  даної  території  особливим  є  хвилястий  характер  рельєфу,  яружно-балкова  система,  льодовикові  та водно-льодовикові  форми  рельєфу. Тут  поширені  лісостепові, частково  степові  ландшафти. На сході долина  Дніпра поступово переходить у Полтавську  рівнину, яка  має плоску і горбисту поверхню з долинами та балками (презентація «Рельєф суходолу»  ).

Учень 2  зачитує  вірш (автор невідомий):

Блакитне  небо  дивиться  у  воду,
А сонце  пестить  річку  раз  у  раз.
І  де  Дніпро  здобув  цю  дивну  вроду,
Яка  чарує  кожного  із  нас?

Учень 3  наносить   географічні  об’єкти  на  велику  контурну   карту  України.

Група  ІІІ,  учень 1:  Причорноморська низовина розташована на півдні України, абсолютні  висоти  становлять 150-120 м. Низовина  поступово знижується до Чорного моря. Для неї  характерні  яри, балки, а  вздовж  узбережжя - осипи, обвали,  зсуви.  Складовою  частиною її є Північнокримська рівнина. Поверхня  рівнини поступово знижується до затоки Сиваш (Гнилого моря). Абсолютні висоти становлять 40 м над рівнем моря (презентація  «Рельєф суходолу»  ).

Учень 2  зачитує  вірш  Галини  Литовченко «Сиваш в тумані»:

Густий  туман  над  Сивашем

Кортить, мов  сіль, черпать  ковшем.

Немов  кисіль, ропа  молочна  

Висить  в  повітрі...

Човни  гуртом – що  темна  гать,

Доверху  кілем  міцно  сплять.

Учень 3  наносить   географічні  об’єкти  на  контурну   карту  України.

Група  ІV,  учень  1: на  південному  заході  України  розташована  Закарпатська низовина. Абсолютні  висоти низовини 120-105 м. Поверхню Закарпатської низовини утворює плоска терасована  долина річки Тиси з притоками (презентація «Рельєф суходолу» ).

Учень 2  зачитує  вірш Оксани  Корнієнко «Люблю  тебе, прекрасне Закарпаття!»:

Карпатський  світ, мальований  на  горах
Розкинувся  розлого  та  безкрайно.
З  небес  веселками  сім  нот  мажору
Чарівну  тиху  радість  нам  зіграють.
Смереки, пагорби  та  квіти  на  подвір’ях,
І  сонний Уж  у  липовому  цвіті.
Мукачево… І замок  у весіллях,
Де  Корятович  мріє  крізь  століття.
Румунські  села  та  русинський  говір.
Несуть  угорське  слово  Верке  води.
Та  перша  шана  українській  мові
У  батьківщині  багатьох  народів.
Австрійський  замок,  озеро,  латаття…
Люблю  тебе, прекрасне  Закарпаття!

Учень 3  наносить   географічні  об’єкти, які  згадувались у повідомленні  на  велику  контурну   карту  України.

Вчитель: розглянемо  загальний  план  будови  поверхні, простягання  гірських  систем. На  території  України виділяють дві гірські системи – Українські  Карпати  та  Кримські  гори.

Вчитель  зачитує  вірш   Андрія  Олеськіва   «Українські  Карпати»:

Гірські  нескорені  вершини,
Які  занурились  у  хмари.
Ліси  дрімучі, полонини,
Старі  колиби  і  кошари.
Вітри  ласкаві  та  сердиті,
Духмяні  трави  запашні.
Громи  ревуть  несамовиті,
Струмок  дає  води  душі.
Стрімкі    потоки,  водоспади,
Могутні  скелі, спів  трембіти.
Я  йду  до  Вас  мої  Карпати-
Одні  такі  на  цілім  світі. 

Вчитель продовжує: Українські  Карпати  (Лісисті  Карпати) це - частина гірської  системи  Карпат  на  заході  України. Довжина  їх від верхів’їв  ріки Сян  до витоків  Сучави становить 280 км, ширина - понад   100 км. Вони займають територію  Закарпатської, частково Львівської,  Івано-Франківської та  Чернівецької областей. Площа - понад 24 тис. км². Гірські  хребти, розділені поздовжніми  улоговинами та  розмежовані  глибокими поперечними долинами, що простягаються з північного заходу на південний схід. Гора  Говерла  (2061 м)  - найвища вершина  Українських  Карпат  і  найвища  точка  України.  Українські  Карпати  це -  молоді  гори  альпійського  горотворення, з геологічною будовою -карпатський фліш (презентація «Рельєф суходолу» або презентація «Українські  Карпати», (на  вибір  учителя).

У фізико-географічному  районуванні Українських Карпат виділяють: Зовнішні Карпати, Вододільно-Верховинські  Карпати, Полонинсько-Чорногірські  Карпати, Вулканічні Карпати та Рахівсько-Чивчинські гори (презентація  «Рельєф суходолу») 

Учень 3, групи VІІІ   наносить   географічний  об’єкт на    контурну   карту  України.

Вчитель  використовує  прийом  «Домашня   заготовка». Головні учні  кожної  групи   розповідають  про  Українські   Карпати.  Паралельно  вчитель  демонструє  презентацію «Українські  Карпати».

Група  І,  учень:  Зовнішні або Скибові  Карпати поділяються на: Східні Бескиди, Горгани, Покутсько-Буковинські  Карпати. Бескиди розташовані на півночі Українських Карпат, а також частково на території Польщі. Вони  поділяються на  Верхньодністерські  та  Сколівські  Бескиди. Найвища точка - гора Магура (1362,7 м), а середні висоти становлять від 800 до 1200 м (презентація «Українські  Карпати»,).

Група ІІ,  учень: Горгани  розташовані на південний схід від Бескидів, між ріками  Свіча  і  Прут. Найвища  точка - г. Сивуля Велика (1836 м), а середні висоти  становлять від 1400 до 1700 м. Характерна  особливість  – кам'яні  розсипи на вершинах гір.

Група ІІІ, учень:  Покутсько-Буковинські Карпати (Запрутські Горгани) розташовані  на  південному  сході  Українських Карпат. Найвища точка - гора Ротило (1483 м). Середні  висоти  900-1400 м. Відповідно  особливістю гір є  кам’яні  розсипи, значне заліснення (презентація «Українські  Карпати»).

Група ІV,  учень: Вододільно-Верховинські  Карпати розташовані в центральній  частині  Українських Карпат вздовж межі Львівської та  Закарпатської  областей. Найвища  точка -  г. Братківська (1788 м), середні висоти становлять 1000-1400 м. Характерна  особливість -  велика залісненність, на вершинах трапляються верховини та подекуди кам’яні розсипи(презентація «Українські  Карпати»).

Група V, учень:  Полонинсько-Чорногірські  Карпати  розташовані у Закарпатській  і  частково Івано-Франківській областях. Складаються із полонин Рівної,  Боржави, Красної,  Свидовця  і  Чорногори. Середні  висоти – 1500 – 2000 м. Найвища точка -  г. Говерла (2061 м). Характерна  особливість даних гір це – субальпійські та альпійські луки (презентація «Українські  Карпати»).

Група VІ,  учень: Вулканічні  Карпати  розташовані у Закарпатській  області. Середні висоти 600 – 1000 м. Найвища точка- г. Бужора (1081 м). Характерна особливість - залісненність вершин і наявність скель вулканічного походження (презентація  «Українські  Карпати»).

Група VІІ,  учень:  Мармароські  Карпати  розташовані у Рахівському районі  Закарпатської  області  на кордоні з Румунією. Складаються з Рахівських і Чивчинських гір. Середні  висоти  становлять 1500 – 1900 м. Найвища точка - гора  Піп Іван Мармароський (1936 м). Характерні особливості - субальпійські та альпійські  луки  на  вершинах  і наявність  скель-останців (презентація «Українські  Карпати»).

В  Українських Карпатах розташовано ряд  заповідних територій, а саме:  біосферний  заповідник  Карпатський; природний  заповідник Горгани;  національні  парки: Карпатський, Сколівські  Бескиди,  Ужанський, Синевир, Вижницький...

Учень 3, групи VІІІ   наносить   географічні об’єкти  на велику   контурну   карту  України.

Вчитель  продовжує:  Кримські  гори  150-кілометровою  дугою  простягаються на території Кримського півострова з північного сходу (поблизу Феодосії) на південний  захід (біля Балаклави). Вони  складаються  з трьох паралельних гірських пасом-куест, які характеризуються крутими обривистими південно-східними і пологими  витягнутими  північно-західними  схилами. Висота і розміри куест  збільшуються з південного сходу на північний захід (презентація  «Рельєф суходолу»  ).

Учень 3, групи VІІІ   наносить   географічні  об’єкти, які  згадувались у повідомленні  вчителя  на    контурну   карту  України.

Вчитель: отже, Кримські  гори  займають  крайній південь Кримського півострова. Вони простягаються з заходу на схід на 180 км. Кримські гори  сформувались в епоху альпійської складчастості.  В  межах  Кримських  гір виділяють: зовнішнє пасмо (250-320 м), внутрішнє  пасмо (близько 500 м), головне пасмо (1200-1500 м) з найвищою точкою г. Роман-Кош (1545 м). Схили пасом асиметричні: південні - круті і урвисті, північні - пологі. Це пов’язано з розмиванням м’яких порід в гірських  нашаруваннях. Довгі і похилі схили зовнішнього і внутрішнього пасом збігаються з напрямом залягання стійких гірських порід – вапняків. Круті схили - наслідок руйнування м’яких порід - мергелів і глин. 

Головне  пасмо Кримських гір найвище. Воно становить суцільний ланцюг плоских безлісих масивів, що називаються яйлами: Бабуган-Яйла, Ай-Петринська,  Ялтинська,  Нікітська, Чатир-Даг, Демерджі, Карабі-Яйла та інші. Узбережні схили головного пасма закінчуються Південним берегом Криму, де поширені ерозійні, зсувні та вулканічні форми рельєфу. В  Кримських горах  розташовано ряд  заповідних територій, а саме:  природні заповідники: Кримський, Ялтинський  гірсько-лісовий, Карадазький. Вчитель продовжує: розглянемо  висотну  поясність гірських систем України (демонстрування  таблиці  або презентації  «Українські  Карпати» ).  

V. ПІДВЕДЕННЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ

Вчитель  пропонує  учням  здійснити  підсумок  уроку (використовуючи  прийом  «П’ять   речень») та  самостійно  оцінити  свою   роботу  на  уроці, надавши  відповідь  на   запитання:

•                        Мені було цікаво під  час  уроку  тому, що …

•                        Я  вперше  почув  (ла) …

•                        Мене   найбільше   вразило …

•                        Працювати  в  групі  мені  було…

•                        Я  не  зовсім  зрозумів  (ла)…

VІ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

·                       вивчити  відповідний  матеріал з підручника «Фізична географія України. 8 клас»,відповідний  параграф);

·                       опрацювати  конспект уроку;

·                       поглибити свої  вміння  роботи  з  картографічним  матеріалом;

·                       використовуючи  ІКТ  створити   мультимедійну  презентацію  на  тему: «Кримські  гори».

                                   

Урок 16

Тема уроку: Геологічна історія Землі. Геологічне літочислення. Геологічні ери.

Навчальна мета: ознайомити учнів з геологічною будовою території України; сформувати уявлення про геологічні  процеси, що відбувалися тут в різні геологічні ери; удосконалювати навички роботи з геохронологічною таблицею, тематичними картами навчального атласу.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання та матеріали : підручник, атлас, фізична, геологічна карти України, геохронологічна таблиця.

Терміни і  поняття: геохронологічна шкала, геологічні ери та періоди, гірські породи, абсолютний та відносний вік гірських порід.

                                          ЕТАПИ УРОКУ

І. ПРИВІТАННЯ

II. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ

ІІІ. ОЧІКУВАННЯ

Навчити учнів визначати вік гірських порід за геологічною картою;порівнювати особливості природних умов території у різні геологічні ери;

IV.   АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

 Географічний   диктант  або  фронтальне  опитування  учнів  (з елементами  ІТН «Незакінчене  речення») з  теми «Рельєф України»:

·     Нерівності земної поверхні це – рельєф.

·     95% території України займають – рівнини.

·     25% території України займають – височини.

·     70% території України займають – низовини.

·     5% території України займають – гори.

·     Українські Карпати ще називають – Східними або Лісистими.

·     Найвища  вершина Українських Карпат – гора Говерла.

·     Найвища  вершина  Кримських гір – гора Роман-Кош.

·     Найвищою  точкою  Подільської височини є -  гора Камула.

·     Найвищою точкою Приазовської височини є – гора Могила - Бельмак.

·     Найвищою точкою Донецького кряжу є – гора Могила- Мечетна.

·     Найвища точка рівнинної частини України  це – гора Берда.

·     Висота  гори  Говерли – 2061 м.

·     Висота  гори  Роман-Кош- 1545 м.

·     Висота  гори  Ай-Петрі – 1234 м.

·     Висота  гори  Берди – 515 м.

·     Висота  гори  Бельмак-Могила– 324 м.

·     Висота  гори  Могила-Мечетна– 367 м.

·     Висота  гори  Пікуй – 1408 м.

·     Висота  гори  Камули – 471 м.

·     Гори Магура, Сивуля Мала розташовані в межах – Українських Карпат.

·     Гора Говерла розташована в межах – Чорногірського хребта.

·     Гора Аю – Даг розташована в – Криму.

·     Яблуницький  перевал розташований в межах - Українських Карпат.

·     Перевал Байдарські Ворота розташований в межах – Кримських гір.

·     Асиметричні форми рельєфу в Криму це – куести.

·     Безлісі масиви  в  Криму це – яйла.

·     Субальпійські луки у Карпатах це – полонини. 

V. ІНФОРМАЦІЙНЕ ПОВІДОМЛЕННЯ

У давнину люди, що населяли східні райони України, будували мазанки з глини, а в Криму житло складали з черепашника. В Одесі, де проживає близько мільйона жителів, не можна збудувати метро, яке б усунуло багато транспортних проблем. Великі родовища газу є у Харківській області, а в Карпатському регіоні — солі. Все це та багато іншого ми зрозуміємо, вивчаючи геологічну будову нашої країни. 

VІ. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

Учитель. Відносний вік гірських порід та епох гороутворення визначають на основі вивчення скам’янілих решток тварин,рослин тощо,які знайдені у певних гірських породах,із урахуванням послідовності їхнього нашарування. Результатом вивчення такої послідовності є складання геохронологічної шкали.

Абсолютний вік гірських порід навчилися визначати пізніше за відносний,коли були винайдені радіологічні методи. Виявилося, що радіоактивні елементи, що містяться у гірських породах, із плином часу розпадаються зі сталою швидкістю. Зокрема, уран розпадається на свинець і гелій, тому за масою свинцю у гірських породах вираховують їхній абсолютний вік у роках, які знадобилися для такого перетворення урану. Визначення абсолютного і відносного віку гірських порід дає змогу скласти геохронологічну таблицю. чи таблицю геологічного літочислення.

 Прийом «Географічна лабораторія»

Учні працюють із геохронологічною картою, її легендою та гео­хронологічною таблицею. Роблять висновки про їх особливості.

Учитель. Територія України геоструктурно пов’язана з докемб­рійською Східноєвропейською платформою, герцинською Скіфською платформою, що до неї прилягає та з альпійськими утвореннями гірських районів Українських Карпат і Криму. Вона формувалася про­тягом тривалої геологічної історії. Свідченням цього є те, що в межах України поширені породи всіх геологічних епох від найдавніших до­кембрійських до сучасних. В цьому ми також переконалися під час аналізу геологічної карти України та познайомившись з її легендою. Тепер ви знаєте, що на геологічних картах для позначення віку від­кладів використовується певний колір та значкові умовні знаки.

Докембрій	Утворювались різні за розмірами водні басейни, активне горотворення, супроводжуване вулканізмом
Кембрій — силур	Більша частина території — суша, море — на заході. Життя представлене морськими видами, з’являються перші наземні рослини
Девон — карбон	Існування океану Палеотетіс (між материками Ґондвана і Лавразія). У Донбасі та Дніпровсько-Донецькій западині — рифтова зона, зайнята затокою, де накопичувались солі. Панують морські тварини і рослини, дедалі більше папоротей, з’являються насіннєві рослини
Карбон — перм	Активне горотворення на південному заході, Закарпатті. На сході — затока, де накопичувались уламкові породи, гіпси, солі. За жаркого, вологого клімату з чергуванням суша — море формуються вугленосні товщі. З’являються плазуни, голонасінні, хвойні
Тріас — юра	Переважно суша. Морські басейни в Криму і Закарпатті, інколи заходять в Дніпровсько-Донецьку западину, де накопичувались відклади крейди. Панують голонасінні, з’являються динозаври, перші ссавці, птахи
Юра — крейда	Переважно суша, моря в Закарпатті та Причорноморській западині. Формуються Кримські гори. Поширені наземні плазуни, ссавці, з’являються покритонасінні рослини
Крейда — неоген	Поширені мілководні моря, найглибше — у районі Дніпровсько-Донецької западини. Клімат холоднішає, тому замість крейд накопичуються піски, глини. На південно-західному узбережжі накопичуються вугленосні породи (Дніпровський буровугільний басейн). Відмирають динозаври, світ живої природи стає схожим на сучасний
Неоген — антропоген	У Передкарпатті, Закарпатті, Причорноморській западині — море (частина Паратетіса — моря від Альп до Каспію), де накопичувались солі, черепашники. Утворюються Карпати, омолоджуються Кримські гори, відбувається загальне підняття платформи. Різке похолодання клімату, що викликає насування льодовиків

VIІ. ПРАКТИЧНЕ ЗАСТОСУВАННЯ НАБУТИХ ЗНАНЬ

• Визначте вік гірських порід на території своєї області, використовуючи карту атласа.

• Охарактеризуйте геохронологію розвитку території України.

• Як вплинули на формування рельєфу України Дніпровське зледеніння? лесонакопичення? неотектонічні рухи? Наведіть приклади.

• За допомогою карти наведіть приклади поширення гірських порід одного віку (за вибором) на території України.

VIІІ. КОРЕКЦІЙНО-ОЦІНЮЮЧИЙ ЕТАП

 1. Прийом «Експрес-тест»

1. Геологічний час, в який утворилися сучасні гірські області України:

а) кайнозойський час;

б) неоген-антропогеновий час;

в) юра-крейда;

г) неогеновий час.

2. Риса, яка характеризує антропоген:

а) найдовший період;

б) на території України переважає море;

в) відбуваються потужні землетруси;

г) льодовиковий період.

3. Повсюдне поширення на території України мають відклади:

а) четвертинні;

б) архейські;

в) карбонові;

г) крейдові.

4. Виберіть правильне твердження про геологічну будову України:

а) на півночі країни виділяються структури альпійського горотво­рення;

б) у період кайнозойської ери відбувались значні горотворчі про­цеси, активізувалась вулканічна діяльність в Україні;

в) на території України зустрічаються тільки допалеозойські від­кладення гірських порід.

5. Розшифруйте індекси порід різновікових геологічних систем, по­ширених на території України:

а) Q — …;

б) T — …;

в) К — …;

г) N — ….

IX. ПІДВЕДЕННЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ

Заключне слово вчителя (висновки):

• За допомогою геологічної карти можна визначити розташування, вік і склад гірських порід.

• У межах території України наявні породи різних ер та періодів формування (від архею до сучасності), що обумовлює їхні особ­ливості.

• Різноманітний склад гірських порід, потужність, послідовність та характер їхнього залягання свідчать про те, що протягом геоло­гічної історії території України палеогеографічні умови постійно змінювалися.

• В антропогені значно впливали на формування гірських порід і рельєф наступання і танення материкових льодовиків, форму­валися леси та лесоподібні суглинки, на яких у міжльодовикові епохи утворилися найродючіші ґрунти.

 X.  ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1. Опрацювати  відповідний §

2.Скласти  короткий опис приро­ди території сучасної України за часів палеозойської або мезозой­ської ер. (по бажанню учня)

3.Закінчити оформлення контурної карти.

                                      

Урок 17

 Тема уроку: Основні тектонічні структури. Зв`язок рельєфу з тектонічними структурами. Геологічна будова.  Дослідження П. Тутковського. Неотектонічні рухи. Вплив геологічної будови та тектоніки на діяльність людини. Дослідження: Історія геологічних досліджень території України Г. Капустіним, В. Зуєвим, В. Вернадським, В. Бондарчуком (на вибір)

Мета: сформувати в учнів поняття «платформа», «щит», «область складчастості» на прикладі тектонічної структури території України, формувати уміння називати та показувати на карті тектонічні струк­тури в межах України.

Операційні цілі: навчити формулювати визначення понять «платформа», «щит», «плита», «область складчастості»;

встановлювати зв`язки рельєфу з тектонічними структурами, геологічною будовою території;

Тип уроку: формування нових знань, вмінь, навичок.

Обладнання та матеріали : тектонічна та фізична карти України, шкільні учнів­ські атласи, розрізана карта, контурна карта, картки-таблиці.

Терміни і  поняття: платформа, щит, область складчастості, Український щит, Дніпровсько-Доне­цька западина, Волино-Подільська плита, Львівська западина, До­нецька складчаста споруда.

                                     ЕТАПИ УРОКУ

І.ПРИВІТАННЯ

II. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ УРОКУ

ІІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

Прийом «Бліцопитування»

1. Чи знаєте ви, що вивчає наука геоморфологія?

2. Дайте визначення поняття «рельєф».

3. Назвіть відомі вам форми рельєфу.

4. Як співвідносяться за площею низовини, височини та гори в межах території України?

5. Що таке сейсмічний пояс?

6. Що називається ерозією?

7. Коли було останнє зледеніння?

8. Яку територію охопив льодовик?

9. Як вплинув льодовик на формування рельєфу України?

ІV. ІНФОРМАЦІЙНЕ ПОВІДОМЛЕННЯ

Учитель. Поверхня території України сформувалась протягом багатьох геологічних епох. За цей час змінювалися площі суходолу і моря, кліматичні умови, відбувалися рухи земної кори.

На середину палеогену припадає максимальна морська трансгресія. В цей час на півдні Східноєвропейської платформи тільки сучасна територія Українського щита і західна частина Подільської височини являли собою острівний суходіл. На місці сучасних Карпат і Кримських гір були геосинклінальні області, в яких відбувались інтенсивні текто­нічні рухи. Завдяки ним виникли складчасті утворення Кримських гір і Карпат. У неогені відбулося загальне підняття платформенної частини території, її поверхня мала вигляд малорозчленованої рівнини.

 Неотектонічні рухи — це рухи земної кори, що відбувалися в нео­ген-четвертинний період.

Сучасні, нові тектонічні рухи земної кори, істотно впливали на розвиток нагромадження осадових гірських порід і утворення форм рельєфу. Їх сумарна амплітуда на платформенній частині території України становила 300–500 м, а в гірських областях 800–1200 м. З ра­йонами активних тектонічних рухів пов’язані прояви сейсмічності в Карпатах, Причорномор’ї, Кримських горах. Найбільшою інтен­сивністю сейсмічних явищ відзначається Крим, де сила землетрусів становить 6–7 балів.

Геологічні структури, неотектонічні рухи, а також давні та сучасні кліматичні умови зумовили виникнення різноманітних за походжен­ням типів і форм рельєфу на території України.

V. ПРАКТИЧНЕ ЗАСТОСУВАННЯ НАБУТИХ ЗНАНЬ 

Підготуйте контурні карти і прості олівці  до роботи. Відкрийте карту "Тектонічна будова України". Ваше завдання – при ознайомленні з кожною тектонічною структурою, підписувати її на своїй контурній карті. Крім того назву кожної виписуйте в зошит, прийом «Словничок» 

Розповідь учителя . Розглянемо тектонічну карту Європи. Як видно на карті, майже вся Східна Європа знаходиться на Східноєвропейській (Руській) платформі. Що таке платформа?Це малорухома ділянка літосферної плити, що утворена кристалічним або складчастим фундаментом та осадовим чохлом. Майже вся територія України знаходиться саме на ній. Що це означає з точки зору рельєфу? Так. Територія України переважно рівнинна. Отже, як ми бачимо, тектонічна будова території визначає її рельєф, що детальніше ми розглянемо пізніше.

Отож, більша частина території України розташована в межах Східноєвропейської платформи, а також Західноєвропейської та скіфської платформ. Тому на її території переважають платформенні тектонічні структури. Які тектонічні структури є платформ енними? Крім того деякі частини знаходяться в межах складчастих областей.

Розглянемо детально тектонічну карту і тектонічні структури в межах України. З північного заходу на південний схід через усю територію України простягається Український кристалічний щит, кристалічні породи якого подекуди виходять на поверхню. Розділений розломами, по яких проходять долини річок. Отже щит- частина платформи, у межах якої кристалічний фундамент виходить на поверхню або перекривається малопотужним(менше 500 м.) осадовим чохлом.

На захід і схід кристалічний фундамент заглиблюється під товщу осадових порід і переходить на заході у Волино-Подільську плиту з потужністю осадових порід до 2000 – 2500 м. Плита- частина платформи,перекрита потужним (більше за 500 м) чохлом осадових порід(западини, прогини, масиви). Ще західніше фундамент даної плити ще більше заглиблюється і тут знаходиться, так звана, Галицько-Волинська западина з потужністю осадових шарів від 3000 до 7000 м.

На сході від щита переходить у Донецько-Дніпровську западину з товщею осадових порід до 10 – 12 км, на півдні у Причорноморську западину.

На північному-сході на територію України заходять відроги Воронезького кристалічного масиву – частини платформи, кристалічний фундамент якої знаходиться від поверхні порівняно не глибоко – 150 м.

Донецька складчаста споруда – складчаста область минулого (утворилась в герцинську епоху горотворення), змінена геологічними процесами наступних епох і даний час проявляє властивості платформенної структури.

Північна частина Кримського півострова лежить в межах Скіфської платформи, яка не має щитів і вкрита великою товщею осадових порід (3000 – 6000 м), тому її ще називають плитою. В її західній частині виокремлюється складчаста зона Добруджі.

На заході невелику територію України займає Західноєвропейська платформа.

На заході і півдні України простягаються ділянки складчастих систем молодої альпійської складчастості. Їх молодість проявляється в сейсмічній активності, правда, на щастя, не дуже великій. Це Карпатська складчаста область (на заході) і складчаста система Кримських гір (на півдні). В межах цих областей гірські породи зім'яті в складки. Слідуючи закономірності, цим територіям передують прогини кристалічного фундаменту, заповнені товщею осадових порід.

Огляд учителем виконаних контурних карт.

Вдома зафарбуєте тектонічні структури: платформенні – холодними, складчасті – гарячими.

Видобуток корисних копалин відбувається з порівняно невеликих глибин (кілька км), тому можна передбачити, що в областях западин і прогинів будуть розвідані запаси осадових і метаморфічних корисних копалин, а областях щитів і складчастих областей – магматичних і метаморфічних.

VІ. ХВИЛИНКА РОЗВАНТАЖЕННЯ

Робота в групах

Клас об'єднується в групи. Кожній групі дається комплект розрізаної карти тектонічної будови України без 1-2-х елементів, але з лишніми елементами з інших комплектів. Учні складають карти і по потребі просять у інших груп необхідні елементи, називаючи їх правильно.

Комплект роздається без назв тектонічних структур.

VІІ. ПІДВЕДЕННЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ

1.Вставте пропущені словосполучення.

Отже, більша частина території України знаходиться в межах …(тип структур) структур: це … платформа, на заході … платформа і на півдні … платформа (плита). На заході знаходиться Карпатська …, а на півдні  складчаста система… В межах України є …(скільки?) западин і … щитів.

 2.Підписати на контурній карті    тектонічну структуру( в межах якої розташована наша область) і дві які межують з нею .

ІХ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1.     Опрацювати відповідний параграф підручника 

2.     Закінчити в кольорі контурну карту  

3. Виконати дослідження :Історія геологічних досліджень території України Г. Капустіним, В. Зуєвим, В. Вернадським, В. Бондарчуком (на вибір)