Використання інтерактивних технологій

 на уроках математики у початковій школі

„Треба так перебудувати навчально-виховний процес,

 щоб учні не були пасивними об’єктами його;

щоб вони брали активну участь в ньому під керівництвом педагога”.

Григорій Ващенко

Про професію вчителя я мріяла ще з дитинства. Після закінчення школи, я вступила до Самбірського педагогічного коледжу ім. Івана Филипчака, на факультет «Початкова освіта». У стінах рідного коледжу я провела  чотири незабутні роки навчання,  і саме тут отримала чудесний дарунок – міцні знання, які допомагають мені у роботі. Після закінчення коледжу я здобувала вищу освіту У Тернопільському педагогічному університеті ім. Володимира Гнатюка. Напевно кожен із вас мене запитає: «Чому я обрала професію вчителя?» Річ у тім,  що мені дуже подобається працювати з дітьми, особливо маленькими, коли наче береш у руки матеріал і виліплюєш із нього дива. Великим щастям для мене спостерігати, як на очах відбуваються перетворення: із лякливих, не вміючих малят виростають розумні, допитливі, дорослі люди. І саме  в цей час, ти, як вчитель, твориш  із майбутнє нашої держави.

Давня мудрість говорить « Якщо твої плани розраховані на рік – сій хліб, якщо на десятиріччя – посади дерево, якщо на віки – навчай дітей». Саме школа є тією лабораторією, де навчають і виховують учнів, відкривають їх можливості, розвивають творчий потенціал кожного, а вчитель є головним керівником цього процесу.  Часто у своїй практиці я спостерігала такі моменти, коли дошкільнят запитувала « Чи хочете ходити до школи?» усі дружно відповідали «Так». Та у процесі навчання за зауважила, що одним працювати легко, цікаво, а в інших виникають труднощі, що призводять до небажання вчитися. І тут для мене постає завдання: як зацікавити своїх дітей до навчання, створити необхідні умови для їхнього розвитку. Коли діти захоплені улюбленою справою, то проявляють бажання до самостійної діяльності, прагнення до знань, наполегливості у розв’язанні поставлених перед ними завдань. Для себе я обрала за правило, тобто моїм педагогічним кредом у роботі стало «Віра в дитину, повага до її особистості, бажання допомогти їй у досягненні успіху».  І тому для вирішення  таких завдань, я почала використовувати інтерактивні технології, зокрема на уроках математики. Адже ,як стверджував Д.Дідро «Людина, що не знає  нічого, може навчитися; справа тільки в тому, щоб запалити в ній бажання вчитися»

Початок ХХІ століття ознаменований напруженим пошуком нового світорозуміння, нових перспектив розвитку компетентної особистості, здатної створити свій життєвий проект, відповідально ставитися до життя. Визначною ознакою сучасної освіти  є розвиваюча, культуротворча,  здатна  до самоосвіти і саморозвитку особистість, яка вміє використовувати набуті знання і вміння для творчого розв’язання проблем, критично мислити, опрацьовувати різноманітну інформацію, прагне змінити своє життя. 

    Методичні підходи до навчання можна поділити на три групи:

1. Пасивні методи (форма взаємодії учнів і вчителя, за якої вчитель є основною діючою фігурою уроку, а учні виступають у ролі пасивних слухачів).

2. Активні методи (форма взаємодії учнів і вчителя, за якої вчитель і учні взаємодіють один з одним під час уроку і учні тепер не пасивні слухачі, а активні учасники уроку. Якщо в пасивному уроці основною діючою фігурою був учитель, то тут вчитель і учні знаходяться на рівних правах).

3. Інтерактивні методи (форма організації пізнавальної та комунікативної діяльності, в якій учні  виявляються залученими в процес пізнання, мають можливість розуміти і рефлексувати з приводу того, що вони знають і думають).

                  Поняття " інтерактивні методи навчання "

Методи групової взаємодії прийнято називати інтерактивними (у перекладі, з англійської, означає "взаємодія, вплив "). Під інтерактивними методами розуміється система правил взаємодії вчителя та учнів у формі навчальних ігор і ситуацій, що забезпечує педагогічно ефективне пізнавальне спілкування .

Змістом інтерактивної взаємодії вчителя та учнів в освітньому процесі в умовах школи є програмний навчальний матеріал.

Метою інтерактивного навчання є надання кожному учню оптимальних можливостей в особистісному становленні та розвитку, в розширенні можливостей самовизначення та самореалізації. Результатом такого спілкування є створення дидактичних умов для переживання учнями ситуації успіху в процесі навчальної діяльності та взаємозбагачення їх мотиваційної, інтелектуальної та інших сфер.

   Взаємодія в освітньому процесі здійснюється у формі педагогічного спілкування, що розглядається як рівноактивна взаємодія — діалог (полілог). Діалог спонукає учнів до особистісного розвитку.

До інтерактивних форм відносять навчальні ділові ігри, мозковий штурм, обігрування ролей, ігрове проектування, аналіз конкретних проблемних (або інших) ситуацій та інші. У процесі інтерактивного спілкування в парах, групах, між групами в учнів формуються знання, в тому числі і власну думку, з тої чи іншої події, явища, активна життєва позиція, творчі здібності; розвивається мова, почуття відповідальності за спільну справу, систематизуються, аналізуються, конкретизуються і коригуються уявлення, поняття; встановлюються логічні зв'язки, що сприяють розумінню закономірностей і світоглядних ідей. Систематичне застосування вчителем інтерактивних форм на уроках створює сприятливі умови для формування у школярів навчальної діяльності та реалізують її загальнонавчальних умінь.

 Основою діяльності вчителя в умовах інтерактивного навчання є особистісно орієнтований підхід.

Чому ми говоримо «так» інтерактивним методам?

По-перше, абсолютно незаперечно перевагу активних методів навчання, що видно з даної схеми: найменших результатів можна досягти в умовах пасивного навчання (лекція - 5 %, читання - 10 %), а найбільших результатів - в умовах інтерактивного навчання (дискусійні групи - 50 %, практика через дію - 75 %, навчання інших або негайне застосування знань - 90 %). Це, звичайно, середньостатистичні дані, і в конкретних випадках результати можуть бути дещо іншими, але в середньому таку закономірність може простежити кожен педагог.

Ці дані підтверджуються дослідженнями сучасних психологів. За їх оцінками, старший школяр може, читаючи очима, запам'ятати 10 % інформації, слухаючи - 26 %, розглядаючи - 50 %, обговорюючи - 70 %, особистий досвід - 80 %, спільна діяльність з обговоренням - 90 %, навчаючи інших - 95 %.

         Виходячи з вищесказаного можна сформулювати кредо інтерактивного навчання, дещо змінивши слова великого китайського педагога Конфуція:

 Те, що я чую, я забуваю .

 Те, що я бачу і чую, я трохи пам'ятаю.

 Те, що я чую, бачу і обговорюю, я починаю розуміти.

 Коли я чую, бачу, обговорюю й роблю, я здобуваю знання і навички.

 Коли я передаю знання іншим, я стаю майстром.

         Найважливіше – навчити, ніж просто розповісти (хоча цей метод простіше, доступніше, швидше). А цього можна досягти тільки за допомогою активного (інтерактивного ) навчання.

По - друге, ми говоримо «так» інтерактивним методам, тому що це :

    Висока мотивація!

    Міцність знань!

    Творчість і фантазія!

    Комунікабельність!

    Активна життєва позиція!

    Командний дух!

    Цінність індивідуальності!

    Свобода самовираження!

    Акцент на діяльність!

    Взаємоповага!

    Демократичність!

Структура уроку із застосуванням інтерактивних технологій

Ø Мотивація

сфокусувати увагу учнів на проблемі та викликати інтерес до обговорюваної теми.  Мотивація – початковий етап уроку, покликаний сконцентрувати увагу учнів на досліджуваному матеріaле , зацікавити їх , показати необхідність чи користь вивчення матеріалу. Від мотивації багато в чому залежить ефективність засвоєння навчального матеріалу.

Ø Оголошення теми та очікуваних результатів

забезпечити розуміння учнями змісту їхньої діяльності під час уроку.

Ø Надання необхідної інформації

дати інформацію для опрацювання за мінімальний час.

Ø Інтерактивна вправа – центральна частина уроку

практичне засвоєння навчального матеріалу, досягнення поставленої мети уроку. Вивчення основного матеріалу – головний цільовий етап уроку, на якому учні безпосередньо отримають нові знання. На цьому етапі, як уже було сказано вище, учителем повинні бути підібрані завдання, при виконанні яких учні отримують необхідні знання, навички та вміння.

Ø Рефлексія – підбиття підсумків, оцінювання результатів уроку

усвідомлення отриманих результатів, пошук проблеми, планування перспективи та корекції. 3акріплення – важливий етап уроку, не тільки підвищує ефективність засвоєння матеріалу в цілому, зацікавленість учнів, а й формує у свідомості учнів послідовну логічну структуру знань і методів, що застосовуються в даному предметі, а не розрізнену розсип відомостей. Оцінювання – важливий стимулюючий компонент уроку.

    Оцінювання повинно бути гнучким, наочним, справедливим. Тільки в цьому випадку воно буде діяти, як стимулятор, в іншому випадку - воно може послужити основною причиною відторгнення від предмета і падіння зацікавленості, тому тут треба бути особливо обережним, застосовувати методи колективного оцінювання, самооцінювання, командного оцінювання. Найбільш поширений спосіб оцінювання на інтерактивних уроках - набір балів і командне оцінювання.

Залежно від мети уроку та форм організації навчальної діяльності учнів виділимо чотири групи:

1. Інтерактивні технології кооперативного навчання.

2. Інтерактивні технології колективно - групового навчання.

3. Технології ситуативного моделювання.

4. Технології рішення дискусійних питань.

До першої групи інтерактивних технологій (технологіям кооперативного навчання) належать:

ü Робота в парах ;

ü Ротаційні ( змінювані ) трійки ;

ü Два - чотири - всі разом ;

ü Карусель ;

ü Робота в малих групах

ü Акваріум .

Друга група - технології колективно (групового навчання), серед яких назвемо наступні:

ü Обговорення проблеми в загальному колі;

ü Мікрофон;

ü Незакінчене речення;

ü Мозковий штурм;

ü Навчаючи - вчуся;

ü Ажурна пилка;

ü Аналіз ситуації;

ü Рішення проблем;

ü Дерево рішень.

До технологій ситуативного моделювання відносяться такі види:

ü Симуляція або імітаційні ігри;

ü Спрощене судове слухання;

ü Громадські слухання;

ü Розігрування ситуації за ролями.

Технології рішення дискусійних питань включають:

ü Метод ПРЕС;

ü Займи позицію;

ü Зміни позицію;

ü Безперервна шкала думок;

ü Дискусія;

ü Дискусія в стилі телевізійного ток- шоу;

ü Оціночна дискусія;

ü Дебати.

Розглянемо одну з інтерактивних технологій - кооперативне навчання .

Колективна ( кооперативна ) форма навчальної діяльності учнів – це форма організації навчання в малих групах учнів, об'єднаних загальною навчальною метою. При такій організації навчання вчитель керує роботою кожного учня опосередковано, через завдання, якими він спрямовує діяльність групи. Кооперативне навчання відкриває для учнів можливість співпраці зі своїми ровесниками, дозволяє реалізувати прагнення кожної людини до спілкування, сприяє досягненню учнями високих результатів, засвоєнню знань та формуванню вмінь. Така модель легко й ефективно поєднується з традиційними формами і методами навчання і може застосовуватися на різних етапах навчання.

Деякі інтерактивні технології кооперативного навчання

№ з/п	Технології	Коли доцільно використовувати	Що формує у учнів
1.	Робота в парах	Під час засвоєння , закріплення , перевірки знань і т.д.	Сприяє розвитку навичок спілкування
2.	Два – чотири – всі   разом	Під час засвоєння і закріплення нового матеріалу з метою його грунтовного аналізу та осмислення	Сприяє розвитку спілкування в групі
3.	Карусель	Під час інтенсивної перевірки обсягу і глибини наявних знань	Розвиває вміння аргументувати власну позицію
4.	Акваріум	Під час закріплення умінь і навичок	Сприяє розвитку спілкування в малій групі , удосконалює вміння дискутувати і аргументувати свою думку
5.	Работа в малих групах («Коло ідей», «Діалог», «Пошук інформації»)	Під час закріплення умінь і навичок для вирішення складних проблем , які вимагають колективного осмислення	Сприяє розвитку умінь аналізувати , узагальнювати , розвитку логічного мислення

Робота в парах:

1 учень                                                                          2 учень                                                              

таблиця множення на 7                                         таблиця ділення на 7

7 х 1 =                                                                             7 : 7 =

7 х 2 =                                                                            14 : 7 =

7 х 3 =                                                                            21 : 7 =

7 х 4 =                                                                           28 : 7 =

7 х 5 =                                                                           35 : 7 =

7 х 6 =                                                                           42 : 7 =

7 х 7 =                                                                           49 : 7 =

7 х 8 =                                                                           56 : 7 =

7 х 9 =                                                                           63 : 7 =

Учні  записують результати на перфокартах.

Взаємоперевірка.

Робота у групах

Даний номер складається з двох задач. Учнів об’єднуємо у три групи.

І група складає і розв’язує першу задачу за планом;

ІІ група складає і розв’язує другу задачу за планом;

ІІІ група складає і розв’язує обидві задачі.

«Навчаючи – учусь».

    Цей метод використовується при узагальненні та повторенні вивченого. Він дає можливість дітям взяти участь у передачі своїх знань однокласникам. Використання цього методу дає загальну картину понять і факторів, що їх необхідно вивчити на уроці, а також викликає певні запитання та підвищує інтерес до навчання.

Тема «Прості і складні задачі на визначення швидкості, часу і відстані. Дії над іменованими числами. Повторення вивченого».

         Кожен учень отримує картку із завданням: задачі, пов’язані з величинами та приклад-додавання й віднімання іменованих чисел. На картці написані прізвища, з ким учень працює. Таким чином, один учень пояснює розв’язання, другий слухає ( якщо є помилки, виправляє). Потім другий виконує таку ж роботу. Тоді переходять до наступного однокласника.

 «К а р у с е л ь»

Цей варіант навчання найбільш ефективний для одночасного включення всіх учасників у активну роботу з різними партнерами для обговорення дискусійних питань. Цю технологію застосовують для інтенсивної перевірки обсягу й глибини набутих знань.

Тема «Закріплення знань таблиці множення числа 9».

Діти стають у два кола. Внутрішнє коло нерухоме: учні високого та достатнього рівня. Зовнішнє коло рухоме. Учні рухомого кола відповідають на запитання учня навпроти і переходять до наступного. В кінці «Каруселі» обговорюють питання: в кого були помилки, кому слід ще вчити таблицю множення числа 9.

«З а й м и     п о з и ц і ю»

Цей метод корисний на початку роботи з дискусійними питаннями та проблемами. Його можна використати на початку уроку для демонстрації розмаїття поглядів на проблему, що вивчається. Використовується після опанування дітьми певною інформацією й усвідомлення ними можливості протилежних позицій щодо її розв’язання.

Тема «Утворення трицифрових чисел із сотень, десятків і одиниць. Читання трицифрових чисел».

Розв’язання задачі. Незакінчена умова і розв’язання задачі є у підручнику. Вчитель умову задачі закінчує своїм варіантом. Діти «займають» позицію щодо згоди чи незгоди, висловлюючи і доказуючи свою думку.

«М і к р о ф о н»

Ця технологія є різновидом загально групового обговорення. Вона надає можливість кожному сказати щось швидко, по черзі, відповідаючи на питання або висловлюючи свою думку чи позицію. Такий вид роботи доцільно використовувати на початку уроку, коли повторюється чи закріплюється раніше вивчений матеріал.

Тема «Таблиці додавання й віднімання числа 5».

Діти «ланцюжком» озвучують результати таблиць додавання та віднімання числа 5.

Технологія «Дерево рішень».

Урок математики, 4-й клас.

Тема. Дія додавання. Закони додавання.

На дошці окремі аркуші паперу з написаними на них законами додавання й висновками з кожного. У центрі намальоване дерево.

Завдання 1. Обрати із запропонованих записів ті, які ви вважаєте «коренями» дерева, і ті, які ви вважаєте його «плодами». Відповідно розмістити картки під деревом і на його кроні.

Завдання 2. Обговорити свої дії в парах, дійти до суті дії додавання на прикладі натурального ряду чисел

Акваріум

Урок математики  в 4 класі

Тема: Розв’язування логічних задач

Якщо існує кілька шляхів розв'язання логічної задачі, учнів об’єднують в  2—4 групи. Одна з груп сідає в центрі класу й утворює маленьке коло. Учасники цієї групи обговорюють свій варіант розв'язання задачі, використовуючи метод дискусії (3—5 хвилин). Інші учні класу слухають, не втручаючись у хід обговорення. Потім кожна група, по черзі займаючи місця в центрі класу, пропонує свій варіант розв'язання задачі. Обирається найбільш раціональний варіант.

Асоціативний кущ

Урок математики в 1 класі

Тема: Нумерація чисел у межах 10.

Цей метод доцільно використовувати при вивченні числа і цифри 3, а також числа і цифри 7.

Учитель. Усі ми використовуємо слово «сім». Згадайте, де воно вам зустрічалося?

У ч е н ь. У казці «Вовк і семеро козенят».

Учитель. Так, правильно. А ще коли?

Учні

—      Існує сім кольорів веселки.

—      У казці «Білосніжка та семеро гномів».

—      Ми знаємо сім нот: до, ре, мі, фа, соль, ля, сі.

—      У тижні теж сім днів.

—      У прислів'ях: семеро одного не чекають...

—      А ще є сім чудес світу.

—      Мені сім років.

У ч и т е л ь. Так, зі словом «сім» ви знайомі давно, а в математиці для його позначення існує число і цифра 7.

Таким чином, на дошці перед очима дітей виникає (за розповідями дітей) цікавий «кущ», на «гілках» якого знаходяться відомі ілюстрації.

Під час підготовки уроку під час якого використовується інтерактивні технології  навчання вчитель повинен дотримуватися таких етапів уроку:

І . Підготовчий етап (прийняття рішень )

На цьому етапі вчитель повинен :

·        точно визначити пізнавальні цілі, пов'язані з внутрішніми установками;

·        розподілити учнів по групах так, щоб вони були неоднорідні за складом;

·        врахувати тип сприйняття, здібності і нахил;

·        обміркувати створення умов, що забезпечують оптимальне безпосередню взаємодію між учнями;

·        спланувати урок;

·        підібрати матеріал до уроку;

·        підготувати необхідний роздатковий матеріал;

·        розробити необхідні таблиці для результатів роботи учнів.

ІІ . Основний етап («запуск» уроку)

На цьому етапі вчителю необхідно:

·        пояснити основні поняття;

·        ознайомити з порядком роботи;

·        прокоментувати приклади запропонованих завдань;

·        дати установку на позитивну взаємозалежність і особисту відповідальність;

·        задати структуру процесу взаємодії всередині груп і міжгрупової взаємодії;

·        пояснити, які навички групової роботи треба використовувати для отримання результату;

·        описати критерії успіху.

ІІІ . Етап контролю і втручання в дії учнів

На цьому етапі уроку вчитель може вменшаться в:

·        розподілення (або допомогти в розподіл) ролей в групах;

·        контакт з кожною групою з метою контролю, чи всі учні правильно зрозуміли поставлене завдання, чи необхідні пояснення її виконання;

·        вироблення навичок спільної роботи і спілкування.

ІV . Етап оцінювання результатів , їх аналіз

На цьому етапі вчителю не обходимо приділити увагу:

·        організації публічних презентацій досягнутих результатів кожною групою;

·        оцінювання досягнутих результатів;

·        аналізу результатів роботи груп;

·        підведенню підсумків уроку.

 З технології інтерактивного навчання кожен учитель може взяти багато нового і корисного для свого професійного зростання, для вирішення проблеми активізації пізнавальної діяльності дітей. Учні з року в рік стають дорослішими, розвиваючись завдяки нетрадиційному підходу до навчання . Вони здатні працювати вже не на репродуктивному рівні, вони готові творити. Завдяки технології співпраці вони стають самостійнішими, активніші, товариські і здатні працювати на високому рівні.

Інтерактивне навчання допомагає дитині не тільки вчитися, а й жити. Таким чином, інтерактивне навчання – безсумнівно цікаве, творче, перспективне .