Тема. Води суходолу Африки. Головні річкові системи, озера, підземні води і їх гідрологічні особливості. Значення для природи та населення

Мета: формувати в учнів систему знань про особливості внутрішніх вод Африки, головні річкові системи, озера, підземні води; вдосконалювати практичні вміння характеризувати основні річкові системи, основні типи озер Африки і закономірності їх розміщення; сприяти розумінню значення вод суходолу для природи материка та проблем водо забезпечення; продовжити виховання в учнів ощадливого ставлення до природи.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: фізична карта Африки, фізична карта світу, атласи, картини природи Африки, слайди для мультимедійної дошки.

Опорні та базові поняття: Ніл — найдовша річка світу; Конґо — друга за повноводністю річка у світі; Танґаньїка — друге за глибиною озеро у світі; артезіанський басейн Сахари — один з найбільших у світі, річка і її частини; озера і їх типи за походженням озерних улоговин.

Географічна номенклатура: річки: Ніл, Конґо, Ніґер, Замбезі, Оранжева; озера: Вікторія, Танґаньїка, Ньяса, Чад; водоспад: Вікторія.

I.                   Організаційний момент

-          Добрий день, діти! Як ваші справи? Чи готові ви до сьогоднішнього уроку?

-          Урок наш я хочу розпочати  зі слів одного поета. Він сказав: «Вважай, ти втратив день, в який не посміхнувся». Покажіть мені свої обличчя, щоб я побачила з яким настроєм ви прийшли сьогодні на урок (мімікою учні показують свій настрій). А тепер у парах візьміться за руки й посміхніться один одному. Чудово. Молодці. Сідайте.

-          Хочу вам нагадати основні правила учнів на уроці:

1.Відповідати швидко, чітко.

2.Не перебивати товаришів.

3.Поважати один одного.

4.Не засмічувати мову словами-паразитами.

5.Не бійся помилитися, адже ми навчаємося.

- Ви не проти того, щоб їх дотримуватися сьогодні на уроці?

II. Актуалізація опорних знань і вмінь учнів

2.1 Перевірка д/з

- Як справи з д/з?

- Що потрібно було зробити вдома?

- Яку тему вивчали на попередньому уроці?

- Що таке клімат?

- Зараз ми швидко перевіримо домашній матеріал. Два учні буде працювати з індивідуальним завданням. Хто бажає? (роздаю індивідуальні завдання)

А) Індивідуальне  опитування (Тести).

1 Над Африкою переважають повітряні маси:

А)Екваторіальні і тропічні;

Б)Тропічні й помірні;

В)Помірні й полярні.

2 У поясах високого тиску опадів випадає:

А)Багато;

Б)Мало;

В)Помірно.

3На більшій частині Африки переважає циркуляція:

А)Мусонна;

Б)Пасатна;

В)Циклональна.

4 На західному узбережжі Південної Африки розташована пустеля:

А)Калахарі;

Б)Наміб;

В)Сахара.

5  Проходження холодної Бенгельської течії поблизу південно- західного узбережжя Африки:

А)Пом’якшує та зволожує клімат узбережжя;

Б)Сприяє утворення берегової пустелі;

В)Ніяк не впливає на клімат узбережжя.

6 Кліматичний пояс Африки, що характеризується високими температурами протягом року і великою вологістю, називається:

А)Тропічним;

Б)Помірним;

В)Екваторіальним.

7 Наявність двох сезонів (вологого і сухого) характерна для кліматичного поясу африки:

А)Полярного;

Б)Тропічного;

В)Субекваторіального.

8 Крайня північ і південь Африки розташована у поясі:

А)Тропічному;

Б)Помірному;

В)Субтропічному.

9.На південному сході материка опади розподіляються протягом року досить рівномірно завдяки:

А)Впливу мусонів;
Б)Впливу пасатів;

В)Сонячної радіації.

10 Найбільша температура повітря на Землі була зареєстрована у місті_____________.

11 Найбільше опадів випадає в Африці  на ___________ узбережжі.

12 Більша частина Африки знаходиться у _____________ тепловому поясі.

Б) «Одягни» Африку.

(На дошці прикріплений шаблон Африки, один учень працює біля нього і прикріплює назви географічних об’єктів Африки – Гвінейська затока, півострів Сомалі, Середземне море, Гібралтарська протока, мис Агульяс, острів Мадагаскар, гори Атлас, Ефіопське нагір"я, вулкан Кіліманджаро, мис Рас – Енгела).

В) Гра «Мішок запитань»

- Поки діти працюють з індивідуальними завданнями ми попрацюємо з мішком запитань. До кого я підходжу – той витягує запитання з мішка і дає відповідь.

Запитання:

1 Під впливом яких чинників формується клімат Африки?

2 Чому Африка – найжаркіший материк світу?

3 Де випадає найбільша кількість опадів в Африці?

4 Під впливом яких постійних вітрів знаходиться Африка?

5 Найвологіше місце Африки?

6 Яка причина утворення пустелі Наміб?

7 У яких кліматичних поясах знаходиться Африка?

8 Які кліматичні пояси займають  найбільшу площу в Африці?

9 Яким показником відрізняється зима від літа на материку?

Г) Упізнай кліматичний пояс (за варіантами)

Ів 

 1.Розташований обабіч екватора , визначається низьким атмосферним тиском і значною (понад 2000мм) кількістю опадів протягом року. (Екваторіальний)

2 Виділяють дві кліматичні області: середземноморського типу клімату та морську кліматичну область. Знаходиться крайня північ  і південь Африки. (Субтропічний)

ІІв

1.      Наявні два сезони: сухий (взимку) і вологий (влітку). Характерна сезонна зміна повітряних мас. Протягом року тримаються високі температури. (Субекваторіальний)

2.      Лежить в області високого атмосферного тиску. Опадів випадає мало, температура влітку  +30… +40. (Тропічний)

IIІ. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності учнів

3.1 Загадка

Біжить, біжить, не вибіжить.

Тече, тече, не витече. (Річка)

-          Що це таке?

3.2 Підказка

(Прослуховують запис шуму моря)

- Яку картину ви собі уявили?

- Що допомогло здогадатися що це море? (Шум води)

- А де ми ще можемо побачити воду?

- Повернімося до загадки. То якою буде відгадка нашої загадки?

IV. Оголошення теми і мети

-          Отже, сьогодні на уроці ми будемо вести мову про  води суходолу Африки, дізнаємося про головні річки  та озера материка, визначимо причини їх нерівномірного розміщення на материку, з’ясуємо  чи є в Африці болота та льодовики. Запишіть тему уроку у свої зошити.(Учні записують тему уроку у зошити)

V. Вивчення нового матеріалу.

5.1 Робота з підручником (мал. 52, с 92)

- Річки Африки належать до трьох басейнів: Антлантичного, Індійського океанів та внутрішнього стоку.

- Басейн якого океану  більший за площею? (Атлантичного -½)

- Який басейн займає друге місце за площею? (Внутрішнього стоку -1/3)

- І на третьому місці? (Індійського – 1/5)

5.2 Робота з картою

- Назвіть річки Атлантичного океану.

- Які річки впадають в Індійський океан?

- Чи є на материку річки, які позначені пунктирною лінією?

- А чому вони так позначені?

- В яких частинах (районах) материка є такі річки?

- Отже, це річки, які належать до басейну внутрішнього стоку, вони пересихають і називаються ваді.

- Чому ваді пересихають? (Недостатнє живлення, надходження води)

- То від якого компоненту природи буде залежати густота річкової сітки на материку? (Клімату)

- В яких кліматичних поясах буде більш густіша річкова сітка? (Екваторіальний, субекваторіальний)

- А яка найдовша річка Африки? (Ніл)

- Окрім Нілу на материку є і інші великі  та важливі річкові системи, з якими ми зараз будемо знайомитися.

5.3 Робота в групах «Подорож річками Африки».

-          Зараз ми об’єднаємося у групи і за певним планом спробуємо охарактеризувати річки Африки.

План:

1Назва річки.

2 До басейну якого океану належить.

3 Місце витоку.

4 напрям течії.

5 Через який кліматичний пояс протікає.

6 Особливості водного режиму.

7 Найбільші притоки.

Група 1 –Ніл

Група 2 – Конго (Заїр)

Група 3 – Нігер

Група 4 – Замбезі. (Перевірка)

5.4 Робота зі схемою

- Окрім річок на материку є і інші водні об”єкти, зокрема – озера. Озера різні за розмірами, формою та походженням улоговини. Зокрема у Африці утворилися такі види озер за походженням улоговини:

                                                              Озера Африки

Тектонічні                                                Реліктові                                      Загатні                     

-Танганьїка                                              -Чад                                                  -Тана

-Вікторія

-Ньяса                                                 

-          Доповніть схему, користуючись матеріалом підручника на с.95. Напишіть назви озер до кожного виду. (Перевірка і показ на карті)

5.5 Робота з ППЗ. Заповнення пропусків. (Слайд 7,8)

- Щоб познайомитися з іншими видами внутрішніх вод материка ми виконаємо завдання. Прослуховуючи матеріал вам потрібно буде заповнити пропуски у реченнях:

1. Болота знаходяться в_____________(Екваторіальній) Африці.

2.Багаторічні сніги і льодовики лежать на ________________ (високих гірських вершинах).

3. Великі артезіанські басейни знаходяться в _____________ (Сахарі) і пустельних районах_______________(Південної Африки)   (перевірка і обговорення)

- Чому в екваторіальна Африка заболочена? (Багато опадів + рівнинний рельєф)

-Назвіть високі гірські вершини. (Влк.Кіліманджаро)

-Що утворюється у місцях виходу підземних вод на поверхню? (Оазиси)

-Що таке оазиси? (ділянки пустель з рослинністю)

VІ. Закріплення вивченого матеріалу

6.1 Розгадування кросворду

1 Річка південного сходу Африки.(Лімпопо)

2 Річка, на якій знаходиться водоспад заввишки 120м – одне з див природи світу. (Замбезі)

3 Найдовша річка на материку (Ніл)

4 Найбільше за площею озеро Африки.(Вікторія)

5 Пересохлі річища (Ваді)

6 Річка, що двічі перетинає екватор (Конго)

7 Озеро, що знаходиться в пустелі Сахара (Чад)

8 Озеро – «Продовження» Танганьїки. (Ньяса)

9 річка, що несе свої води до озера Чад (Шарі)

VІІ.  Підсумок уроку

-Отже, який висновок можна зробити, розгадавши кросворд? (Африка – маловодний материк)

- Що найбільше вам запам’яталося?

- Що найбільше сподобалося?

- Що найбільше здивувало?

VІІІ.  Д/З

Мета уроку:

 Навчальна: ознайомити учнів з поняттям "річка” та її частинами, розповісти про роль і значення річок в природі і вжитті людини.

 Виховна: виховувати любов і бережливе ставлення до природних багатств свого краю.

 Розвиваюча: розвивати пам’ять, логічне мислення, вміння працювати з фізичною картою, інтерес до вивчення географії.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Метод уроку: пояснювально – ілюстративний.

Обладнання:Фізична карта світу, Фізична карта України, опорні схеми, підручник, атласи.

Література: Географічна енциклопедія України в трьох томах, Київ, 1995 р. ;Україна в цікавих фактах, Львів, "Слово”, 1992 р.; Бершадська Т. Г. "Хрестоматія з фізичної географії”, Тернопіль, 1998 р.

Хід уроку

I.                  Організаційний момент.

перевірка присутності; повідомлення чергового про погоду.

IІ.               Актуалізація опорних знань.

 1.     Пригадайте, які річки течуть в нашій місцевості.

 2.     Яку роботу виконує вода?

 3.     Які форми рельєфу створюються водою?

 4.     Яка сила зумовлює рух води в річці?

III.           Мотивація навчальної і пізнавальної діяльності учнів.

В гідросферу Землі входять не тільки води морів і океанів. Але не вся маса води знаходиться на поверхні суходолу. Значна її частина схована в надрах Землі, в гірських породах. В деяких місцях ріки протікають не тільки по поверхні, а й в глибинах Землі; існують і підземні озера. На поверхні суходолі і в надрах Землі вода знаходиться не тільки в рідкому, а й в твердому стані. На суходолі – це льодовики, в надрах Землі – багаторічна мерзлота.

Всі води суходолу беруть участь в кругообігу води в природі і постійно знаходяться в русі.

Кожний з нас, без сумнівів, бачив в природі річку – велику чи маленьку, з повільною течією, яка тече по рівнині, або бурхливий потік в горах. Будь – яка річка на наших очах "живе”, змінюється сама і змінює береги протягом всієї своєї течії.

 В житті людини ріки відіграють величезну роль. Як ми всі знаємо з історії, найдавніші могутні держави виникли саме біля великих рік – Нілу, Тигру і Євфрату, Інду і Гангу. Ці ріки використовувалися для зрошення: від них брали свій початок головні повноводні канали, від яких відгалужувалися все більш і більш дрібні, поки волога не потрапляла безпосередньо на поля, а також для судноплавства та на інші господарські потреби. Енергію рік почали використовувати вже багато століть тому назад, спочатку для водяних млинів, для приведення в дію механізмів на фабриках, а зараз її використовують для виробництва електроенергії. Більшість населених пунктів розташовано в долинах рік.

 IV.            Повідомлення теми і мети уроку.

На сьогоднішньому уроці ми більше дізнаємося про річку її частини, її особливості та роль у житті людини.

На дошці записана тема і план уроку, учні переписують його в зошити

(До уроку учням дане завдання підготувати повідомлення на такі теми:"Найбільші ріки світу”, "Незвичайні і цікаві ріки в Україні”, "Каньйони”,

"Водоспади”, "Легенда про Дніпро і Десну”, "Великі сльози малих річок”).

V.               Вивчення нового матеріалу.

На уроці учні повинні засвоїти такі терміни і поняття:

 1. Річка – природний водний потік, що протікає в зниженнях рельєфу, створених її рухом.

2. Витік – місце де починається річка.

3. Гирло – місце, де річка впадає в іншу водойму (річку, озеро, море, океан).

4. Річкова долина – звивисте заглиблення від витоку до гирла, по якому тече річка.

5. Річище – частина долини, що зайнята водним потоком постійно.

6. Заплава – частина річкової долини, що заливається водою під час повені.

7. Тераси – виступи (сходинки) річкової долини, наслідки діяльності води в річці в доісторичні часи, коли річкова долина була менш глибока.

8. Пороги – кам’янисті ділянки в річищі, що утворені виходами твердих гірських порід або валунами.

9. Водоспад – падіння води в річці з виступу, утвореного в її річищі, складеного твердими породами.

10. Річкова система – головна річка з усіма її притоками.

11. Річковий басейн – територія, з якої річка збирає усі свої води.

12. Вододіл – межа між річковими басейнами.

 Засвоєння термінів : "річка”, "витік”, "гирло”.

1.Робота з опорними схемами.

2. Повідомлення – "Найбільші ріки світу”.

3. Робота з фізичною картою півкуль в атласах (Учні знаходять Ніл, Амазонку, Міссісіпі, Янцзи.).

4. Використання краєзнавчого матеріалу "Серет – найбільша річка нашій місцевості”.

 Вивчення будови річкової долини.

       1.     Робота з підручником, мал. 50. ст. 101.

      2.     Робота з опорними схемами.

 3.     Робота з підручником (мал. 52, 53, 54, , ст. 103).

4.     Повідомлення "Каньйони”, "Водоспади”.

5.     Робота з підручником (ст. 101, читання вголос тексту "пороги”).

6.     Робота з атласами (учні знаходять найвищі водоспади світу, каньйон Колорадо).

7.     Краєзнавство – Русилівські водоспади і Червоногородський водоспад.

 Вивчення понять "річкова система”, "річковий басейн”.

1.     Робота з опорними схемами.

2.     Робота з підручником (мал. 51, ст. 102).

3.     Краєзнавство – "Тернопільська область – басейн Дністра і Прип’яті”.

4.     Повідомлення: "Незвичайні і цікаві ріки в Україні”, "Великі сльози малих річок”.

VI.            Закріплення вивченого матеріалу.

Бесіда з класом:

1.     Що називається річкою?

2.     З яких частин складається річка?

3.     Від чого залежить швидкість течії річки?

Завдання на плакаті: "Знайди правильну відповідь”.

VII.        Підсумок уроку.

 Виставлення оцінок за роботу на уроці.

 Відзначення кращих учнів за роботу на уроці

Тема: Євразія – найбільший материк на Землі. Характеристика фізико-географічного положення

Мета: ознайомити із загальними відомостями про материк; формувати знання про особливості географічного положення та берегової лінії Євразії; вдосконалювати практичні уміння та навички характеризувати географічне положення материка; розвивати навички роботи з географічними картами та вміння наносити географічні об’єкти на контурні карти; виховувати відчуття самовдосконалення та прагнення до пізнання нового.

Обладнання: фізична карта Євразії, карта світу, навчальні атласи та контурні карти, підручники.

Базові поняття: географічне положення, географічні координати, крайні точки, берегова лінія.

Географічна номенклатура: миси: Рока, Дежньова, Челюскін, Піай; моря: Північне, Балтійське, Середземне, Чорне, Азовське, Баренцове, Східносибірське, Жовте, Японське, Охотське, Берінґове, Східнокитайське, Південнокитайське, Аравійське; затоки: Біскайська, Бенгальська, Аденська, Перська, Сіамська, Ботнічна; протоки: Дарданелли, Босфор, Ла-Манш, Ґібралтарська, Зондська, Малаккська, Берінґова, Лаперуза; острови: Велика Британія, Ірландія, Сіцілія, Шпіцберґен, Нова Земля, Сахалін, Японські, Великі Зондські (Калімантан, Суматра, Ява), Малі Зондські, Філіппінські; півострови:Скандинавський, Піренейський, Апеннінський, Балканський, Кримський, Таймир, Чукотський, Камчатка, Корея, Індокитай, Малакка, Індостан, Аравійський.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент.

ІІ. Актуалізація опорних знань та вмінь учнів.

1.  Пригадаємо план вивчення материка.

2.  Пригадаємо план характеристики фізико-географічного положення материка.

3.  У формі бесіди даємо характеристику фізико-географічного положення за планом 1-2 вже вивчених материків.

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.

Найбільший в світі материк, омивається всіма океанами, найвища точка світу, найвіддаленіше місце на Землі від океану, дві частини світу, полюс холоду північної півкулі, найвологіше місце – це все і ще багато цікавого відноситься до Євразії. Материк, на якому ми проживаємо дійсно унікальний та захоплюючий. В процесі його вивчення ви відкриєте для себе багато нового та цікавого, знайдете спільні та відмінні риси з іншими материками, і взагалі – відкриєте його для себе з зовсім іншої сторони.

IV. Вивчення нового матеріалу

1.                Особливості географічного положення Євразії, крайні точки

Материк-гігант Євразія займає площу в 54,6 млн. км² .  S Євразії = 1/3 частини суші (149 млн. км²)

 

За допомого фізичної карти Євразії та карт атласу даємо характеристику положення

Євразія майже цілком розміщена у Північній півкулі. Виняток становлять лише південні острови.

Майже вся Євразія розташована в Східній півкулі, але на крайніх заході та сході материк заходить в Західну півкулю. 

Євразія займає третину суходолу, і простягається із заходу на схід майже на 16000 км, а з півночі на південь – більше, ніж на 8500 км.

Наслідком значної протяжності території з півночі на південь є різноманітність зональних природних комплексів: від арктичних пустель до екваторіальних лісів. 

Віддаленість внутрішніх областей від океанів та їх ізольованість гірськими спорудами зумовили появу величезних пустель й напівпустель. 

«Центр Азії» - м. Кизил – найвіддаленіше від Океану місце на Землі.

Назви крайніх точок діти записують в стовпчик і самостійно визначають їх координати. Потім звіряються.

Крайні точки:

• північ  - м. Челюскін   (77 º пн. ш.  104 º сх. д.)

• південь – м. Піай  ( 1º пн. ш.  104 º сх.. д.)

• захід  - м. Рока  ( 38 º пн. ш.  9 º зх. д.)

• схід   - м. Дежньова  (66 º пн. ш. 170 º зх. д.  ).

Умовна межа між Європою та Азією: уздовж східного схилу Уральських гір від Північного Льодовитого океану на південь - далі по річці Урал (або Ембі) -  північним узбережжям Каспійського моря - Кумо-Маницька западина – північ Кавказу – Азовське море – Керченська протока – Чорне море – протока Босфор – Мармурове море – протока Дарданелли.

 

2. Океани й моря, які омивають материк. особливості берегової лінії

Євразію омивають чотири океани — Атлантичний, Північний Льодовитий, Тихий та Індійський. Берегова лінія сильно порізана.

Найбільші моря: Аравійське, Середземне, Чорне, Баренцеве, Карське, Лаптєвих, Охотське, Японське, Жовте, Південно-Китайське.

Найбільші затоки: Бенгальська, Перська, Біскайська.

Найбільші півострови: Індостан, Аравійський, Мала Азія, Балканський, Апеннінський, Піренейський, Скандинавський, Таймир, Камчатка.

Найвідоміші острови: Британські, Ісландія, Новосибірські, Нова Земля, Курильські, Філіппінські, Японські, Курильські, Шрі-Ланка.

Течії: Північноатлантична, Куросіо, Мусонна.

Середземне і Червоне море відокремлюють Євразію від Африки, а Берінґова протока — від Північної Америки.

3. Практична робота 8 (продовження). Нанесення географічних об’єктів на контурну карту материка.

V. Первинна перевірка засвоєних знань.

Географічний диктант

1. Крайня західна точка –

2. Площа материка –

3. Євразія відділена від Африки –

4. Основна частина материка лежить у півкулях –

5. Крайня північна точка Євразії –

6.Частка площі Євразії від всієї суші –

7. Материк Євразія поділяється на дві частини світу –

8. Крайня південна точка материка –

9. Від Північної Америки відділяється –

10. Євразія омивається водами таких океанів:

VI. Закріплення матеріалу.

1.     Із яких частин світу складається Євразія? По яких географічних об’єктах проходить умовний кордон між Європою й Азією?

2.     Які океани омивають Євразію? Який з океанів, на вашу думку, буде найбільше впливати на природу Євразії? Чому?

3.     Які материки є найближчими «сусідами» Євразії? Які географічні об’єкти відокремлюють Євразію від інших материків?

VIІ. Домашнє завдання.

• Опрацювати відповідний параграф підручника.

• Підготувати повідомлення про дослідників материка: Марко Поло, Афанасія Нікітіна, Васко да Ґаму, Ф. Маґеллана, братів Лаптєвих, С. Челюскіна, В. Берінґа, О. Чірікова, П. П. Семенова-Тянь-Шаньського, М. Пржевальського, П. Козлова та ін. за темою «Внесок… у дослідження території та природи Євразії».

 VIІІ. Підбиття підсумків уроку.

Тема. Загальна характеристика клімату. Кліматичні чинники.

Мета: визначити загальні особливості клімату України, прослідкувати причини його формування, поглибити знання про кліматотвірні чинники, розвивати вміння використовувати знання про географічні закономірності для дослідження природних явищ і процесів на певних територіях, за допомогою інформаційних технологій виховувати інтерес до дослідницької роботи.

Обладнання: фізична карта України, комп’ютер, мультимедійний проектор, екран, роздатковий дидактичний матеріал.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань, умінь і навичок.

Хід уроку.

І. Організаційний момент.

ІІ. Актуалізація опорних знань

Навчання, праця, клопоти втомлюють людину, як біологічну істоту. Організм потребує періодичного відновлення, відпочинку. Щоб відпочити добре,  з задоволенням, треба знати, де і коли відпочивати. Для цього знання кліматичних умов території, закономірності прояву погодних явищ – добрий помічник. Відпочивайте зі смаком.

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.

Запитання і завдання  до класу:

1.     Показати і назвати країні точки України та їх координати.

2.     Яка протяжність України з півночі на південь і з заходу на схід?

3.     Як, на вашу думку, залежить клімат від розміру і форми території?

4.     В якому кліматичному поясі знаходиться Україна?

5.     Вітри якого напрямку переважають на території України?

ІV. Оголошення теми уроку.

V. Вивчення нового матеріалу.

Розповідь учителя.

Отже, більша частина території України знаходиться в помірному кліматичному поясі, лише південний берег Криму – у субтропічному. Щоб дослідити основні закономірності формування клімату, звернемося до чинників, які визначають його характер і, зрештою, тип.

Запитання і завдання до класу.

1.     Які ви знаєте основні кліматичні чинники?

2.     Від чого залежить сонячна радіація?

3.     Назвіть складові атмосферної циркуляції.

4.     Як впливає підстилаюча поверхня на клімат?

Розповідь учителя.

Учням роздаються матриці таблиці, куди вони протягом уроку заносять відповідні дані. (Дод. 1)

(Учням роздається таблиця з ознаками морського і континентального типу клімату). (Дод. 2)

Сонячна радіація.

Україна знаходиться в помірних і широтах, наслідком чого є те, що кут сонячних променів до поверхні землі протягом року завжди багато менший 90⁰.

Запитання і завдання до класу.

Що це означає?

Розповідь учителя.

         Крім того ми вже знаємо, що Україна з півночі на південь простягається на 896 км, або на 7⁰ 59'. Тобто, кут сонячних променів до поверхні землі з півдня на північ зменшується. Отже, температура зростає з півночі на південь. Компенсацію тепла  влітку північна частина України отримує за рахунок більшої тривалості дня. Також на кількість сонячної радіації впливає прозорість атмосфери, зокрема хмарність. Вона більша в північно-західній частині. Про причини ми розглянемо пізніше. На Україні сумарна сонячна радіація змінюється з півночі на південь з 4190 МДж/м² до 5200 МДж/м².

         Циркуляція атмосфери.

         Від Піренейського півострова до озера Байкал простягається смуга високого тиску, так звана вісь Воєйкова. В межах України вона проходить приблизно через міста Балта, Кіровоград, Полтава, Харків. Вище неї переважає західний переніс повітря, нижче – східний. Це визначає, які повітряні маси впливатимуть на клімат України. Західні вітри приносять морські, тобто вологі, повітряні маси з Атлантичного океану, які пом’якшують клімат через хмарність. Проте враховуючи велику протяжність території із заходу на схід  насиченість їх вологою зменшується в цьому ж напрямку. Континентальні повітряні маси зі сходу приносять суху погоду. Крім того з півночі на територію України заходять арктичні холодні повітряні маси, а з півдня – тропічні – теплі і сухі. Це також визначає збільшення температури і зменшення кількості опадів з півночі і заходу на південь і схід.

         Великий влив на клімат даної території має діяльність циклонів і антициклонів. На територію України протягом року приходить 45 циклонів і 36 антициклонів. Циклони переважно рухаються з північної Атлантики, так званого Ісландського мінімуму, та Середземного моря, антициклони – з району Азорських островів та внутрішніх районів Азії. Хоча кількість циклонів більше, проте днів з пануванням антициклонів більша кількість. Циклони приносять влітку похолодання і дощ, взимку відлигу і снігопади. Сонячна і тепла влітку та морозна взимку погода характерна для антициклонів. Циклони переважно діють з листопада по березень.

         Характер підстилаючої поверхні.

         95 % території України – рівнина. Це сприяє просуванню повітряних мас по її просторах. Проте розташування на заході масивів Карпат в межах і поза межами України створює природний бар’єр руху їх із заходу. Вони затримують ці повітряні маси, забираючи на себе велику частку їх вологи. Кримські гори на півдні таким же чином затримують холодне помірне і арктичне повітря з півночі, створюючи тим самим сприятливі умови для формування теплого субтропічного клімату на південному березі Криму.

Попередній підсумок.

         Враховуючи чинники формування клімату території України визначимо напрямок зростання континентальності її клімату. (Аналіз складеної таблиці).

VI. Закріплення набутих знань.

         Завдання

1.     Враховуючи чинники формування клімату пояснити, чому кількість опадів в Києві більша ніж в Первомайську.

2.     Враховуючи чинники формування клімату пояснити, чому середньомісячна температура липня в Луцьку менша ніж в Сумах.

3.     Знайти відповіді на запитання (усім):

        1.     Чому в місті тепліше, ніж у селі?

        2.     Поясні вислів "жди з моря погоди". Як він стосується нашого краю?

        4.     Виберіть правильну відповідь зі списку запропонованих на запитання:

                    1.     На більшій території України панують…

                    2.     Смуга високого тиску, яка проходить через Україну з південного заходу на північний схід, називається…

                    3.     Просуванню повітряних мас по території України сприяє…

                    4.     У формуванні субтропічного типу клімату на південному березі Криму велику роль відіграють…    

                    5.     На клімат північно-західної частини України дуже впливають повітряні маси…

                    6.     Ясну і морозну погоду приносять…

4.     Диктант "Кліматичні чинники на території України". Закінчіть речення:

        1.     Кліматотворчими чинниками є…

        2.     Південна частина України отримує більше сонячної радіації, тому що…

        3.     На клімат України впливають такі повітряні маси…

        4.     Північно-західна частина України зазнає впливу західного перенесення, а південно-східна – східних вітрів, тому що…

        5.     Над територією України за рік проходить 45 циклонів і 36 антициклонів, але днів з ясною погодою більше, тому що…

        6.     Більше днів з похмурою погодою спостерігається в…, тому що…

        7.     Континентальність клімату зростає з… на…

VII. Підсумок уроку.

Клімат України помірно-континентальний. Континентальність зростає з північного-заходу на південний схід. На формування клімату впливають:

1.     Сонячна радіація. Її кількість зростає з півночі на південь.

2.     Циркуляція атмосфери. На північну і західну частину діють повітряні маси Арктики і Атлантичного океану, на південну і східну – Азії. Протягом року спостерігається діяльність циклонів і антициклонів.

3.     Підстилаюча поверхня. Карпати і Кримські гори є природними бар’єрами для руху повітряних мас. В горах і на височинах кількість опадів більша і температура менша.

VIII. Домашнє завдання.

1.     Опрацювати відповідний матеріал підручника. (Усім)

2.     Вирахувати кут сонячних променів до земної поверхні 22 червня і 22 грудня для крайньої південної і крайньої північної точок України. (окремим учням).

3.     Змоделюйте клімат України, якби не було Карпат (окремим учням).

4.     Прочитайте уривок з праці Г. Л. де Біплана (дод. 3) і спробуйте встановити причини, які призвели до зміни клімату України.